На території України розташовані значні поклади каміння будівельного. Вони сконцентровані в межах Українського щита (метаморфічні та магматичні породи), Донецької складчастої споруди (вапняки та пісковики), південно-західної частини Дніпровсько-Донецької западини, Волино-Подільської плити (вапняки й пісковики), Карпат та Закарпатського прогину (гіпси, вапняки та пісковики, адензити та інші ефузивні породи), Причорноморської западини та в гірських спорудах Криму (гіпси, вапняки та пісковики, діорити та базальти). Переважна кількість видобутого каміння використовується для виробництва щебню, який необхідний як заповнювач бетонів та для дорожнього будівництва. Поклади каміння будівельного включають граніти, пегматити, кварцити, мігматити, гнейси, вапняки та пісковики, гіпси, адензити, діорити й базальти тощо.

Державним балансом запасів корисних копалин України «Камінь будівельний» станом на 1.01.2021 року враховувалось 946 родовищ, 428 з яких розробляються промисловістю. Поклади каміння будівельного налічують більш, ніж 40 видів і включають граніти, мігматити, гнейси, вапняки, пісковики, пегматити, кварцити, гіпси, адензити, діорити, базальти тощо.

Згідно з даними ДНВП «Геоінформ України», у 2020 році балансові запаси каміння будівельного збільшились на 0,38% у порівнянні з 2019 роком і станом на 01.01.2021 року склали 7 906,80 млн куб. м. Майже половина сукупних балансових запасів каміння будівельного, а саме 49,49% складають запаси родовищ, що розробляються промисловістю. Більш ніж половину від усіх запасів каміння будівельного в Україні складають поклади граніту - 4 271,09 млн куб. м або 54,02%. Також значну частину обсягів запасів каміння будівельного займають поклади пісковику (700,81 млн куб. м або 8,86%), гнейсу (527,99 млн куб. м або 6,68%), мігматиту (380,03 млн куб. м або 4,81%), вапняку (371,60 млн куб. м або 4,70%), кварциту (363,50 млн куб. м або 4,60%), габро-анортозиту (210,32 млн куб. м або 2,66%) та андезиту (132,79 млн куб. м або 1,68%).

У розрізі адміністративних областей, більша частина балансових запасів каміння будівельного розташована у Житомирській (1,653,02 або 20,91%), Запорізькій (970,20 або 12,27%) та Донецькій (755,92 або 9,56%) областях. Також великі обсяги покладів різних типів каміння будівельного знаходяться у Рівненській, Кіровоградській, Дніпропетровській, Миколаївській, Вінницькій та Луганській областях.

Станом на 01.01.2020 року на території України нараховувалось 944 родовища, 464 з яких розроблялися. Згідно з даними ДНВП «Геоінформ України», балансові запаси каміння будівельного станом на 01.01.2020 року склали 7 876,60 млн куб. м. Більше половини сукупних балансових запасів каміння будівельного, а саме 53,33%, складали запаси родовищ, що розробляються. Більшу частину запасів каміння будівельного в Україні складали поклади граніту (54,64% або 4 304,03 млн. куб. м.), значна частка припадала також на запаси пісковику (8,97% або 706,32 млн. куб. м.), гнейсу (6,71% або 528,25 млн. куб. м.), мігматиту (5,07% або 399,71 млн. куб. м.), вапняку (4,73% або 372,21 млн. куб. м.) й кварциту (4,62% або 363,55 млн. куб. м.). Значний обсяг запасів каміння будівельного було зосереджено в Житомирській (20,65% або 1 626,79 млн. куб. м.), Запорізькій (12,37% або 974,37 млн. куб. м.) та Донецькій (9,60% або 755,85 млн .куб. м.) областях.

Згідно з даними ДНВП «Геоінформ України», станом на 01.01.2019 року на території України нараховувалось 929 родовища, 451 з яких розроблялися. Балансові запаси каміння будівельного склали 7 817,47 млн. куб. м. Порівняно з попереднім роком, обсяг запасів каміння будівельного впав на 10,26%. Більшість обсягу запасів, а саме 55,45%, складали запаси граніту (4 335,12 млн. куб. м), 8,99% –пісковику (703,00 млн куб. м), 6,82% – гнейсу (532,88 млн. куб. м). Обсяги запасів мігматиту, вапняку й кварциту складали 5,12% (400,32 млн. куб. м.), 4,68% (366,11 млн. куб. м) та 4,47% (349,43 млн. куб. м.) відповідно. Найбільший обсяг запасів каміння будівельного станом на 01.01.2019 року було розташовано в Житомирській області (20,50% або 1 602,95 млн. куб. м.), на другому місці – Запорізька (12,46% або 974,33 млн. куб. м.), на третьому – Донецька (9,67% або 756,18 млн. куб. м.). В Кіровоградській області сконцентровано 8,16% (639,43 млн куб. м) запасів, в Рівненській – 7,57% (591,87 млн куб. м), Дніпропетровській – 6,49% (507,02 млн куб. м), Миколаївській – 5,83% (455,64 млн куб. м).

Згідно з даними ДНВП «Геоінформ України», в 2020 році 7 комерційних підприємств мали дозволи на геологічне вивчення надр. Комерційні структури проводили геологорозвідувальні роботи на каміння будівельне за власні кошти.

Протягом 2019-2018 років, згідно з даними ДНВП «Геоінформ України» дозволи на вивчення надр не надавались, а геологорозвідувальні роботи на буто-щебеневу сировину проводились комерційними структурами. Більш детальна інформація у відкритому доступі відсутня.

За даними ДНВП «Геоінформ України», обсяг видобування каміння будівельного у 2020 склав 38 960,48 тис. куб. м, що на 44,11% більше, ніж у 2019 році. Таке значне збільшення обумовлене зростанням обсягів видобутку гранодіориту в вісім разів в порівнянні з 2019 роком, габро-нориту – в три рази та лабрадориту – в 2 рази.

Як і в попередніх роках, більшість обсягу видобування каміння будівельного в 2020 році припадало на граніт – 75,19% або 29 294,71 тис. куб. м. Значно меншими були обсяги видобування гранодіориту (12,81% або 4 990,17), вапняку (3,05% або 1 186,64 тис. куб. м), мігматиту (2,17% або 845,26 тис. куб. м), базальту (1,27% або 495,45 тис. куб. м), пісковику (1,11% або 432,04 тис. куб. м), андезиту (0,71% або 277,83 тис. куб. м) та гнейсу (0,63% або 244,88 тис. куб. м).

Згідно з даними ДНВП «Геоінформ України», у 2020 році найбільше каміння будівельного було видобуто в наступних областях: Житомирській – 21,73% або 8 466,32 тис. куб. м, Хмельницькій – 13,90% або 5 415,60 тис. куб. м, та Рівненській – 12,58% або 4 901,19 тис. куб. м. У порівнянні з 2019 роком, видобування зросло у всіх областях крім Донецької і Львівської, де обсяги видобування зменшилися на 15,64% та 92,67%, відповідно. Найбільший ріст обсягів видобування у порівнянні з 2019 роком відбувся у Хмельницькій та Луганській областях – близько в 5 разів в обох областях.

При збереженні поточного рівня видобування, забезпеченість балансових запасів каміння будівельного становитиме 203 роки.

У 2019 році обсяги видобування каміння будівельного склали 27 034,43 тис. куб. м., що на 1,90% менше, ніж в 2018 році. Спад спостерігався переважно за такими типами каміння будівельного як граніт (на 2,17% ), гранодіорит (на 31,70%), пісковик (на 13,55%). Як і в попередніх роках, більшість обсягу видобування каміння будівельного в 2019 році припадало на граніт - 81,78% або 22 109,58 тис. куб. м. Значно меншими були обсяги видобування вапняку (1 045,26 тис. куб. м.), мігматиту (640,30 тис. куб. м.), гранодіариту (563,40 тис. куб. м.), базальту (472,27 тис. куб. м.), пісковику (356,11 тис. куб. м.) й андезиту (245,14 тис. куб. м.).

Згідно з даними ДНВП «Геоінформ України», у 2019 році найбільше каміння будівельного було видобуто в Житомирській області - 25,50% або 6 892,93 тис. куб. м. На другому місці Рівненська область - 14,81% або 4 004,6 тис. куб. м., наступними є Київська (2 801,47 тис. куб. м. або 10,36%), Полтавська області (2 222,80 тис. куб. м. 8,22%). Спад обсягів видобування спостерігався переважно в Житомирській (на 15,05 %), Кіровоградській (на 11,66 %), Полтавській (на 1,81 %) областях. Водночас в Рівненькій, Київській та Вінницькій областях видобування зросло в порівнянні з 2018 роком на 9,66%, 8,79% і 12,31% відповідно.

У 2018 році в Україні було видобуто каміння будівельного в обсязі 27 558,07 тис. куб. м., що на 1,51% більше, ніж в 2017 році. Переважна частина (82,01% або 22 601,06 тис. куб. м.) видобутку каміння будівельного в 2018 р., як 2017 р., припадала на граніт. Після граніту за обсягом видобування йдуть вапняк (3,59% або 989,60 тис. куб. м.) і гранодіорит (2,99% або 824,93 тис. куб. м.), а на мігматит, базальт і пісковик припадали 1,65%, 1,61% і 1,49% загального обсягу видобування відповідно.

До областей, на території яких здійснювався найбільший обсяг видобування каміння будівельного в 2018 році, як і в попередньому, належали Житомирська (29,44% або 8 114,43 тис. куб. м.), Рівненська (13,25% або 3 651,77 тис. куб. м.), Київська (9,34% або 2 575,00 тис. куб. м.) області. Порівняно з попереднім роком, в 2018 році обсяг видобування каміння будівельного збільшився у Вінницькій області – на 18,83%, Київській – на 18,70%, Полтавській – на 13,77%, а зменшення спостерігалося в Запорізькій – на 12,95%, Житомирській – на 7,61%, Рівненській – на 5,64%, областях.

Згідно з даними Держстату, узагальнена категорія видів економічної діяльності «Добування інших корисних копалин та розроблення кар’єрів» (код КВЕД-2010 - В08) протягом 2020 року реалізувала продукцію загальною вартістю 27 278,5 млн грн. З них, реалізація продукції галузі видобування каменю, піску та глини (код КВЕД-2010 - В08.1), в яку входить галузь видобування каміння будівельного, в 2020 році становила 26 303,5 млн грн.

У зв’язку з тим, що дезагреговані дані про вартість продукції галузі видобування піску кварцового відсутні у відкритому доступі, Незалежним адміністратором було підготовано запит до Держстату. У відповідь на запит від Держстату було отримано дані щодо обсягу реалізованої продукції (товарів та послуг) за Номенклатурою Продукції Промисловості (НПП). Згідно з цими даними, у 2020 році було реалізовано видів продукції, що входять в категорію «Камінь декоративний і будівельний, вапняк, гіпс, крейда та сланець глинистий» (код продукції за НПП - 08.11) в обсязі 2 997,69 млн грн, з них:

► Категорія «Екаусин і камінь вапняковий інший декоративний чи будівельний щільністю 2500 кг/м³ і більше» (код продукції за НПП - 08.11.11.50) – 73,25 млн грн;

► Категорія «Граніт, необроблений або начорно оброблений (валовий)» (код продукції за НПП - 08.11.12.33) – 1 335,09 млн грн;

► Категорія «Граніт, розпиляний на прямокутні або квадратні блоки та плити (валовий)» (код продукції за НПП - 08.11.12.36) – 11,40 млн грн;

► Категорія «Пісковик (валовий)» (код продукції за НПП - 08.11.12.50) – 55,17 млн грн;

► Категорія «Інші камені для монументів чи будівництва» (код продукції за НПП - 08.11.12.60) – 60,36 млн грн

► Категорія «Вапняк, флюс вапняковий та інший вапняковий камінь для виготовлення вапна й цементу (крім подрібненого вапнякового наповнювача та каменю вапнякового заданих розмірів)» (код продукції за НПП - 08.11.20.50) – 1 407,92 млн грн;

► Категорія «Крейда» (код продукції за НПП - 08.11.30.10) – 54,50 млн грн.

У 2019 році дезагреговані дані про вартість продукції галузі видобування каміння будівельного у публічних джерелах інформації відсутні. Незалежним адміністратором було надано запит в Держстат щодо відповідної інформації. У відповідь від Держстату було отримано дані щодо обсягу реалізованої продукції (товарів та послуг) за видами економічної діяльності за КВЕД-2010. Згідно з цими даними, узагальнена категорія видів економічної діяльності «Добування інших корисних копалин і розроблення кар'єрів» (код КВЕД-2010 - В08) протягом 2019 року реалізувала продукцію загальною вартістю 28 347,48 млн. грн. Реалізація продукції галузі видобування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю (код КВЕД-2010 - В08.11), в яку входить галузь добування каміння будівельного, в 2019 році становила 5 470,71 млн. грн.

Як і у випадку інших корисних копалин, охоплених Звітом ІПВГ за 2018 рік, у публічних джерелах інформації дезагреговані дані про вартість продукції видобування каміння будівельного відсутні. Для отримання детальної інформації, Незалежний адміністратор підготував запит до Держстату, у відповідь на який було отримано дані щодо вартості реалізованої продукції у 2018 році за видами економічної діяльності за КВЕД-2010. Згідно з цими даними, реалізація продукції галузі видобування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю (код КВЕД-2010 В08.11), в яку входить галузь добування каміння будівельного, в 2018 році становила 3 814,34 млн. грн.

У 2020 році, згідно з даними Держстату, обсяг експорту гальки, гравію й щебню склав 3 409,19 тис. т, а його вартість - 29,77 млн дол. США. Порівняно з попереднім роком, значно збільшилась частка Росії в експорту (72,44% загального обсягу експорту порівняно з 39,42% в 2019 році). Крім того, загальний обсяг експорту гальки, гравію й щебню порівняно з 2019 роком зменшився на 25,34%.

У 2020 році, обсяг імпорту гальки, гравію й щебню склав 513,21 тис. т і збільшився на 10,36% відносно 2019 року. Імпорт здійснювався здебільшого з Білорусі (39,67% загального обсягу імпорту), Туреччини (33,10%), Румунії (16,19%).

В 2019 році згідно з даними Держстату, обсяг експорту гальки, гравію й щебню склав 4 566,43 тис. т., а його вартість становила 37,28 млн. дол. США. Порівняно з 2018 роком обсяг експорту у натуральному вимірі знизився на 30,97%, а у вартісному - на 20,04%. Серед 14 країн, до яких було експортовано каміння будівельне, найбільшими торговельними партнерами були Білорусь (2 080,76 тис. т. вартістю 15,70 млн дол. США) і Росія (1 800,14 тис. т. вартістю 16,39 млн. дол. США). В 2019 році спостерігалося зростання обсягу імпорту каміння будівельного на 47,52% порівняно аналогічним показником 2018 року, а у вартісному виразі імпорт збільшився на 27,81%. Насамперед збільшились обсяги імпорту з Румунії до значення 157,80 тис. т. вартістю 1,63 млн. дол. США, Туреччини – до значення 130,49 тис. т. вартістю 9,00 млн. дол. США), Білорусі – до 128,72 тис. т. вартістю 3,66 млн дол. США.

В 2018 році, порівняно з попереднім роком, обсяг експорту продуктів обробки каміння будівельного, а саме гальки, гравію та щебню, зменшився на 23,49% і склав 6 615,58 тис. т., вартістю 46,62 млн. дол. США. Таке зменшення, в першу чергу, відображено у скороченні обсягу експорту до Білорусі, яка є найбільшим торговельним партнером і складає 49,15% загального обсягу експорту. Експорт гальки, гравію та щебню здійснюється також в Росію, Польщу, Молдову та інші країни. Обсяг імпорту гальки, гравію, щебню в 2018 році зріс на 29,72% порівняно з 2017 роком і склав 315,22 тис. т. вартістю 14,57 млн. дол. США. Країн-постачальників гальки, гравію, щебню нараховувалося 27, серед них з Білорусі надходило найбільше продукції - 31,63% обсягу імпорту, Туреччини - 26,90% і з Румунії - 26,40%.

До Державного фонду родовищ корисних копалин входить 21 родовище глин тугоплавких (17 родовищ та 4 об’єкти обліку), 4 родовища та 1 об’єкт обліку з них розробляються, 13 родовищ та 3 об’єкти обліку не розробляються. Запаси глин тугоплавких зосереджені у Донецькій, Закарпатській, Луганській, Сумській, Чернівецькій, Чернігівській та інших областях.

До Державного фонду родовищ корисних копалин входить 21 родовище глин тугоплавких (17 родовищ та 4 об’єкти обліку), 4 родовища та 1 об’єкт обліку з них розробляються, 13 родовищ та 3 об’єкти обліку не розробляються. Поклади глин тугоплавких в Україні зосередженні на території Дніпровсько-Донецької западини та Донецької складчастої споруди (пласти потужністю від 0,6 м до 63,5 м), Волино-Подільської плити (пласти й лінзи потужністю від 0,3 м до 27 м), Закарпатської міжгірської западини (пласти потужністю від 0,5 м до 18,9 м), Українського щита та його схилів (пласти потужністю до 20,6 м). Згідно з даними ДНВП «Геоінформ України», глини тугоплавкі активно використовуються в галузях керамічної промисловості, так як мають високу вогнетривкість (1350-1580°С) і пластичність, широкий діапазон спікання.

Відповідно до даних ДНВП «Геоінформ України», станом на 01.01.2021 р. балансові запаси глин тугоплавких зменшились на 0,29% порівняно з аналогічним показником станом на 01.01.2020 року і становили 76,87 млн т. Найбільша частка запасів глин тугоплавких в Україні знаходилася у Донецькій області (65,4%).

Станом на 01.01.2020 року балансові запаси глин тугоплавких за категорією А+В+С1 зменшились на 0,30% порівняно з аналогічним показником станом на 01.01.2019 року і становили 77,08 млн. т.

Більшість запасів глин тугоплавких в Україні у 2019 році розташовано в Донецькій області (65,33%), значна частина запасів знаходиться також в Закарпатській (12,24%) і Луганській (12,11%) областях. Решта запасів припадає на Сумську, Чернівецьку, Чернігівську, Полтавську, Хмельницьку області.

Станом на 01.01.2019 р., балансові запаси глин тугоплавких склали 77,32 млн. т. Запаси глин тугоплавких в Україні у 2018 році розташовані на території 8-ми областей, а більшість з них сконцентровані в Донецькій (65,28% загального обсягу запасів), Закарпатській (12,36%), Луганській (12,08%) областях.

Відповідно до інформації «Геоінформ України», у 2020 році, у 2019 році та у 2018 році геологорозвідувальні роботи на родовищах глин тугоплавких не проводились.

У порівнянні з 2019 роком, обсяг видобування глин тугоплавких у 2020 році зменшився на 3,74%. Після початку військового конфлікту на сході України з 2015 року, відбувається поступове відновлення видобування глин тугоплавких.

Згідно з даними ДНВП «Геоінформ України», у 2020 році основний обсяг глин тугоплавких було видобуто в Донецькій (61,06%) та Закарпатській (38,94%) областях. У 2020 році обсяг видобування в Закарпатській області збільшився на 13,24% порівняно з 2019 р., в Донецькій області – зменшився на 22,06%.

За умови збереження обсягів видобування глин тугоплавких на рівні 2020 року, забезпеченість запасами складе 366 роки.

Обсяг видобування глин тугоплавких в Україні у 2019 році збільшився на 10,55% відносно попереднього року (218,38 тис. т у 2019 році порівняно з 197,54 тис. т у 2018 році). Загалом спостерігається стійка тенденція до зростання видобування протягом 2015-2019 років. Проте, військовий конфлікт на Сході України вплинув на суттєве зменшення обсягів видобування глин тугоплавких у 2014 та 2015 роках. Порівняно з показником 2013 року, в 2019 році обсяг видобування глин тугоплавких впав в 3,8 рази.

Згідно з даними ДНВП «Геоінформ України», видобування глин тугоплавких у 2019 році здійснювалося в двох областях України: 51,90% було видобуто в Закарпатській області (Іванцівське родовище), 48,10% - в Донецькій області (Артемівське родовище). Видобування проводили дві комерційні структури з двох родовищ: ТОВ «Русиня» з Іванцівського родовища в Закарпатській області та ТОВ «Керамік-Арт» з Артемівського родовища в Донецькій області. У 2019 році обсяг видобування в Закарпатській області збільшився на 30,61% порівняно з 2018 р., в Донецькій області – зменшився на 5,16%.

За умові збереження обсягів видобування глин тугоплавких на рівні 2019 року, забезпеченість запасами складе 353 роки.

У 2018 році обсяг видобування глин тугоплавких в Україні зріс на 0,47% порівняно з попереднім роком і склав 197,54 тис. т. Починаючи з 2015 року до 2013 року, спостерігалася тенденція до зростання обсягу видобування глин тугоплавких, проте військовий конфлікт на сході України значно вплинув на галузь. Порівняно з 2013 роком, обсяг видобування глин тугоплавких у 2018 році впав більше, ніж в 4 рази.

Згідно з даними ДНВП «Геоінформ України», видобування глин тугоплавких у 2018 році здійснювалося з 2 родовищ: Артемівського родовища в Донецькій області (43,93% загального обсягу) та Іванцівського родовища в Закарпатській області (56,07% загального обсягу). Порівняно з попереднім роком, у 2018 році обсяг видобування в Донецькій області збільшився на 26,78%, а в Закарпатській області – зменшився на 20,57%.

За умови збереження обсягу видобування глин тугоплавких на рівні 2018 року, запасів глин тугоплавких вистачить на 391 рік.

Згідно з даними Держстату, узагальнена категорія видів економічної діяльності «Добування інших корисних копалин та розроблення кар’єрів» (код КВЕД-2010 - В08) протягом 2020 року реалізувала продукцію загальною вартістю 27 278,5 млн грн. З них, реалізація продукції галузі видобування каменю, піску та глини (код КВЕД-2010 - В08.1), в яку входить галузь видобування глин тугоплавких, в 2020 році становила 26 303,5 млн грн.

Через відсутність дезагрегованих даних про вартість продукції галузі видобування глин тугоплавких у відкритому доступі, Незалежним адміністратором було підготовано запит до Держстату. У відповідь на запит від Держстату було отримано дані щодо обсягу реалізованої продукції (товарів та послуг) за Номенклатурою Продукції Промисловості (НПП). Згідно з цими даними, узагальнена категорія найменування продукції за НПП «Інші глини» (код продукції за НПП - 08.12.22.55), в яку входять глини тугоплавкі, протягом 2020 року реалізувала продукцію загальною вартістю 65,17 млн грн.

У 2019 році дезагреговані дані про вартість продукції галузі видобування глин тугоплавких відсутні у відкритому доступі. Незалежним адміністратором було надіслано до Держстату відповідний запит, у відповідь на який було отримано дані щодо обсягу реалізованої продукції (товарів та послуг) у 2019 році за видами економічної діяльності за КВЕД-2010. Згідно з даними Держстату, узагальнена категорія видів економічної діяльності «Добування інших корисних копалин і розроблення кар'єрів» (код КВЕД-2010 - В08) протягом 2019 року реалізувала продукцію загальною вартістю 28 347,48 млн. грн. Реалізація продукції галузі видобування піску, гравію, глин і каоліну (код КВЕД-2010 В08.12), в яку входить галузь добування глин тугоплавких, у 2019 році становила 20 109,64 млн. грн.

У 2018 році дезагреговані дані про вартість продукції галузі видобування глин тугоплавких у публічних джерелах інформації відсутні. Найбільш наближеною інформацією є показник випуску товарів і послуг виду економічної діяльності «Добування металевих руд, інших корисних копалин та розроблення кар’єрів, а також надання допоміжних послуг у сфері добувної промисловості та розроблення кар’єрів» (код КВЕД-2010 – В07-В09), що становив 212 751 млн. грн. Відповідно до класифікації КВЕД-2010, діяльність по видобуванню глин тугоплавких виділена як галузь «Добування інших корисних копалин і розроблення кар'єрів» (код В08).

Для отримання детальної інформації, Незалежний адміністратор підготував запит до Держстату. У відповідь на запит було отримано дані щодо вартості реалізованої продукції у 2018 році за видами економічної діяльності за КВЕД-2010. Згідно з цими даними, вид економічної діяльності «Добування інших корисних копалин і розроблення кар'єрів» (код КВЕД-2010 - В08) протягом 2018 року реалізував продукцію загальною вартістю 27 943,81 млн грн. Вартість реалізації продукції галузі «Добування піску, гравію, глин і каоліну» (код КВЕД-2010 - В08.12), в яку входить галузь добування глин тугоплавких, у 2018 році становила 21 157,15 млн. грн.

Облік даних про експорт та імпорт в Україні ведеться за допомогою Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД). Зазначена класифікація не передбачає виокремлення окремої категорії товарів для галузі видобування глин тугоплавких. Тому дані про експорт та імпорт глин тугоплавких за 2020, 2019, 2018 роки відсутні у відкритих джерелах.

Станом на 01.01.2023 р. балансові запаси глин вогнетривких в Україні складали 450,64 млн т , що на 7,96% менше за балансові запаси у 2021 р. Загалом, Державними балансами України за 2022 р. враховано 27 родовищ глин вогнетривких, більша частина з яких розташована в межах Донецької області — 19 родовищ із сумарними балансовими запасами 308,52 млн т (або 68,46% від усіх балансових запасів станом на 2022 р.). Основне зменшення балансових запасів глин для вогнетривів пов’язане саме з обсягами запасів у Донецькій області — у 2022 р. вони зменшились на 11,21% порівняно з 2021 р. Окрім Донецької області, запаси глин вогнетривких в Україні зосереджені в родовищах Дніпропетровської (4 родовища, 59,81 млн т або 13,27% від усіх запасів), Черкаської (1 родовище, 45,52 млн т або 10,10%), Запорізької (1 родовище, 35,48 млн т або 7.87%) та Сумської (1 родовище, 1,31 млн т або 0.29%) областей.

Промислові поклади глин вогнетривких в Україні розташовані в Дніпровсько-Донецькій западині, Донецькій складчастій споруді, осадочному чохлі Українського щита. Глибина залягання знаходиться в межах від 1 м до 60 м, глини залягають у вигляді пластів і лінз потужністю від 8-10 см до 25 м.

Обсяг балансових запасів глин вогнетривких станом на 01.01.2021 р. склав 587,13 млн т, що майже на 1,5% менше за аналогічний показник станом на 01.01.2020 року.

Станом на 01.01.2020 року обсяг балансових запасів глин вогнетривких в Україні за категорією А+В+С1 склав 593,79 млн т, що на 0,80% більше за аналогічний показник станом на 01.01.2019 року. Переважна частка балансових запасів глин вогнетривких в Україні розташовані на території Донецької області (76,05% загального обсягу або 451,57 млн. т.). Решта запасів розміщені в Дніпропетровській (10,07 % або 59,81 млн т), Черкаській (7,67 % або 45,52 млн. т.), Запорізькій (5,99 % або 35,58 млн т) та Сумській (0,22% або 1,31 млн. т.) областях. Незначні зміни в обсязі запасів порівняно з попереднім роком спостерігалися в Донецькій (збільшення на 1,06%) та Запорізькій (зменшення на 0,27%) областях.

Станом на 01.01.2019 р. обсяг балансових запасів глин вогнетривких в Україні склав 589,09 млн.т. Балансові запаси глин вогнетривких розташовані на території п’яти областей України, а саме в Донецькій (75,84% загального обсягу запасів в Україні), Дніпропетровській (10,15%), Черкаській (7,73%), Запорізькій (6,06%), Сумській (0,22%).

У зв’язку з провадженням воєнного стану на території України, видатки за бюджетною програмою 2704020 «Розвиток мінерально-сировинної бази», що передбачала фінансування геологічного вивчення надр, а також проведення пошукових і розвідувальних робіт (у т.ч. на неметалічні корисні копалини) були перенаправлені у резервний фонд державного бюджету. З огляду на відсутність фінансування, геологорозвідувальні роботи на родовищах глин вогнетривких у 2022 р. не проводились. Протягом 2022 року не було призупинено жодного дозволу на видобування глин вогнетривких. Також, протягом 2022 р. в межах Кіровоградської області було виявлено нове родовище — Шестаківське.

Згідно з даними ДНВП «Геоінформ України», таким, що розвідується станом на кінець 2020 р., було Затишанське (Приазовське) родовище глини у Донецькій області. Дане родовище є резервом Державного фонду родовищ, якому надано спеціальний дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі із дослідно-промисловою розробкою корисних копалин.

У 2019 та 2018 роках згідно з даними ДНВП «Геоінформ України», суттєвих геологорозвідувальних робіт на родовищах глин вогнетривких не проводилось.

Впродовж 2022 р. на території України було видобуто 858,01 тис. т глин вогнетривких, що на 86,61% менше порівняно з рівнем видобутку у 2021 р.

В розрізі регіонів України, все видобування припадало на Донецьку область, де зосереджені основні запаси глин вогнетривких. Видобування глин для вогнетривів на територіях Дніпропетровської, Черкаської, Запорізької, Кіровоградської та Сумської областей протягом звітного періоду не здійснювалось.

За умови збереження обсягів видобування глин вогнетривких в Україні на рівні 2022 р., обсягів балансових запасів вистачить на 525 років.

У 2020 році обсяг видобування глин вогнетривких в Україні скоротився на 17,07% порівняно з 2019 роком й склав 4 547,89 тис. т.

У 2020 році, найбільша частка обсягу видобування глин вогнетривких припадала на родовища Донецької (4 510,49 тис. т або 99,18% від загального обсягу видобування) та Запорізької областей (37,40 тис. т або 0,82%). Видобування глин вогнетривких у 2020 році здійснювало 13 компаній (12 – в Донецькій області, 1 – в Запорізькій), найбільший обсяг видобування припав на:

► У Донецькій області – ПАТ «Веско» (1 074,20 тис. т), ПрАТ «Глини Донбасу» (827,30 тис. т);

► У Запорізькій області – ТОВ «Гірничодобувна компанія «Мінерал» (37,4 тис. т).

За умови збереження обсягів видобування глин вогнетривких в Україні на рівні 2020 року, обсягів балансових запасів вистачить на 129 років.

У 2019 році обсяг видобування глин вогнетривких в Україні скоротився на 1 327,78 тис. т. або на 19,49% порівняно з 2018 роком й склав 5 484,07 тис. т. Видобування глин вогнетривких у 2019 році здійснювало 13 компаній (12 – в Донецькій області, 1 – в Запорізькій), найбільший обсяг видобування припав на ПАТ «Веско» (1 236,60 тис. т), ПрАТ «Глини Донбасу» (1 159,50 тис. т), ПАТ «Дружківське рудоуправління» (846 тис. т). Найбільша частка обсягу видобування глин вогнетривких припадає на родовища Донецької області (98,48% або 5 400,77 тис. т.). Видобування глин вогнетривких здійснювалося також на Пологівському родовищі Запорізької області (1,52% або 83,30 тис. т.). За умови збереження обсягів видобування глин вогнетривких в Україні на рівні 2019 року, обсягів балансових запасів вистачить на 108 років.

Обсяг видобування глин вогнетривких у 2018 році склав 6 811,85 тис. т., що на 13,93% більше відносно аналогічного показника в 2017 році. Загалом простежується позитивна динаміка до зростання видобутку глин вогнетривких в Україні. Порівняно з показником 2010 року, обсяг видобутку глин вогнетривких в 2018 році збільшився більш, ніж вдвічі. Видобування глин вогнетривких в 2018 році здійснювалось 13-ма компаніями на території Донецької (12 компаній) та Запорізької (1 компанія) областей. Більшість глин вогнетривких було видобуто з родовищ Донецької області (98,49%), а решта - з Пологівського родовища Запорізької області (1,51%). За умовм збереження обсягу видобування на рівні 2018 р., забезпеченість України балансовими запасами глин вогнетривких складе 86 років.

Відповідно до даних Держстату, протягом 2022 р. за категорією видів економічної діяльності «Добування каменю, піску та глини», до якої входить галузь видобування глин вогнетривких, було реалізовано продукцію загальною вартістю 11 666,30 млн грн. Дезагреговані дані щодо реалізації продукції видобутку глин вогнетривких у публічному доступі відсутні.

Згідно з даними Держстату, узагальнена категорія видів економічної діяльності «Добування інших корисних копалин та розроблення кар’єрів» (код КВЕД-2010 - В08) протягом 2020 року реалізувала продукцію загальною вартістю 27 278,5 млн грн. З них, реалізація продукції галузі видобування каменю, піску та глини (код КВЕД-2010 - В08.1), в яку входить галузь видобування глин вогнетривких, в 2020 році становила 26 303,5 млн грн.
У зв’язку з тим, що дезагреговані дані про вартість продукції галузі видобування глин вогнетривких відсутні у відкритому доступі, Незалежним адміністратором було підготовано запит до Держстату. У відповідь на запит від Держстату було отримано дані щодо обсягу реалізованої продукції (товарів та послуг) за Номенклатурою Продукції Промисловості (НПП). Згідно з цими даними, узагальнена категорія найменування продукції за НПП «Глини вогнетривкі» (код продукції за НПП - 08.12.22.30) протягом 2020 року реалізувала продукцію загальною вартістю 6 158,62 млн грн.

Дані Держстату про вартість продукції галузі видобування глин вогнетривких за 2019 рік у публічних джерелах інформації відсутні. У відповідь на запит Незалежного адміністратора про вартість продукції галузі видобування глин вогнетривких за 2019 рік, від Держстату було отримано дані щодо обсягу реалізованої продукції (товарів та послуг) за видами економічної діяльності за КВЕД-2010 у 2019 році. Згідно з цими даними, узагальнена категорія видів економічної діяльності «Добування інших корисних копалин і розроблення кар'єрів» (код КВЕД-2010 - В08) протягом 2019 року реалізувала продукцію загальною вартістю 28 347,48 млн грн. Реалізація продукції галузі видобування піску, гравію, глин і каоліну (код КВЕД-2010 - В08.12), в яку входить галузь добування глин вогнетривких, в 2019 році становила 20 109,64 млн. грн.

У 2018 році дезагреговані дані про вартість продукції галузі видобування глин вогнетривких відсутні у публічних джерелах інформації. Найбільш наближеною інформацією у відкритому доступі є показник випуску товарів і послуг виду економічної діяльності «Добування металевих руд, інших корисних копалин та розроблення кар’єрів, а також надання допоміжних послуг у сфері добувної промисловості та розроблення кар’єрів» (код КВЕД-2010 – В07-В09), що становив 212 751 млн грн.

Для отримання детальної інформації, Незалежний адміністратор підготував запит до Держстату. У відповідь на запит було отримано дані щодо вартості реалізованої продукції у 2018 році за видами економічної діяльності за КВЕД-2010. Згідно з цими даними, вид економічної діяльності «Добування інших корисних копалин і розроблення кар'єрів» (код КВЕД-2010 - В08) протягом 2018 року реалізував продукцію загальною вартістю 27 943,81 млн грн. Вартість реалізації продукції галузі «Добування піску, гравію, глин і каоліну» (код КВЕД-2010 - В08.12), в яку входить галузь добування глин вогнетривких, в 2018 році становила 21 157,15 млн грн.

Облік даних про експорт та імпорт в Україні ведеться за допомогою Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД). Варто зазначити, що за попередні роки дані по імпорту та експорту глин вогнетривких відповідав коду УКТЗЕД 2508 30 00 00 відповідно до даних Держстату. Однак, у 2022 р. інформація була взята з ДМС, яка надає дані по загальній групі УКТЗЕД 2508, що включає іншi глини (крім спучених глин товарної позиції 6806), андалузит, кiанiт i силiманiт, кальцинованi або некальцинованi; мулiт; землi шамотнi або динасовi.

Обсяг експорту глин вогнетривких у 2022 р. становив 1 267,36 тис. т, а його вартість — 88,13 млн дол. США. Всього експорт здійснювався у 28 країн. В Іспанію та Польщу було експортовано найбільший обсяг сировини, а саме — 42,15% та 21,32% відповідно.

Обсяг імпорту глин вогнетривких у 2022 р. склав 9,63 тис. т, на загальну суму 3,62 млн дол. США. Всього імпорт здійснювався з 25 країн. Найбільше сировини було імпортовано з Грузії (21,34% від загального обсягу імпорту).

Обсяг експорту глин вогнетривких в 2020 році становив 4 042,63 тис. т, а його вартість - 172,56 млн дол. США. Обсяг експорту в натуральному вимірі зменшився на 19,31%, а у вартісному - на 27,28% порівняно з 2019 роком. В Італію та Іспанію було експортовано найбільше глин вогнетривких - 27,14% та 26,26% відповідно.

Обсяг імпорту глин вогнетривких у 2020 році залишався незначним – 293,36 т, що на 39,63% більше порівняно з 2019 роком. Найбільшим торговим партнером виступала Німеччина, що забезпечила 98,37% обсягів імпорту.

Згідно з даними Держстату, обсяг експорту глин вогнетривких в 2019 році становив 4 823,36 тис. т., а його вартість - 219,64 млн. дол. США. Обсяг експорту в натуральному вимірі зменшився на 12,84%, а у вартісному - на 7,35% порівняно з 2018 роком. Глини вогнетривкі було експортовано в такі країни, як Італія (33,23% загального обсягу експорту), Іспанія (27,19%), Росія (16,15%), Польща (8,35%) та інші.

Обсяг імпорту глин вогнетривких у 2019 році залишався незначним - 210,10 т., що на 39,58% менше порівняно з 2018 роком. Найбільшим торговим партнером виступала Німеччина, що забезпечила 98,58% обсягу імпорту. Перелік країн-постачальників у звітному році розширився, до нього також увійшли Польща, Китай, Хорватія, Туреччина, Іспанія.

В 2018 році, відповідно до даних Держстату, обсяг експорту глин вогнетривких впав на 7,25% порівняно з попереднім роком і становив 5 533,66 тис.т., а його вартість - 237,07 млн. дол. США. В 2018 році з України було експортовано глини вогнетривкі в 40 країн, а найбільше: в Іспанію - 29,86% загального обсягу експорту або 1 652,31 тис.т., в Італію - 29,40% або 1 627,07 тис.т., Росію - 15,14% або 837,69 тис.т., Польщу - 8,42% або 465,95 тис.т.

Імпорт, як і в минулому 2017 році, був незначним у порівнянні з експортом. Було імпортовано 347,73 т. глин вогнетривких, що на 3,36% більше, ніж у попередньому році. Вартість імпорту глин вогнетривких у 2018 році склала 0,21 млн.дол. США. Імпорт було здійснено у такі країни: Німеччина (241,73 т, вартістю 143,99 тис. дол. США), Росія (105,80 т., вартістю 62,84 тис. дол. США), Велика Британія (0,20 т., вартістю 0,39 тис. дол. США).

Україна займає перше місце в світі за підтвердженими запасами руд марганцю і друге місце – за обсягом загальних запасів. Поклади руд марганцю зосереджені в Нікопольському марганцеворудному басейні, який є найбільшим у світі. Потужність рудного горизонту в Нікопольському басейні змінюється від декількох сантиметрів до 6 метрів, складаючи в середньому 1,5-2,0 м, в той час як глибина залягання руд змінюється від 10 до 140 м, в середньому – 40-75 м. За мінеральним складом розрізняють три промислові типи марганцевих руд: оксидні, карбонатні та окисно-карбонатні, або змішані.

До складу Нікопольського басейну входять Нікопольське, Велико-Токмацьке та Федорівське родовища. Також значні запаси руд марганцю в Україні розташовані в техногенному (утвореному в результаті промислової діяльності) шламосховищі ім. Максимова.

Згідно з інформацією ДНВП «Геоінформ України», станом на 01.01.2021 р. балансові запаси руд марганцю в Україні нараховували 2 162,83 млн т.

Балансові запаси руд марганцю обліковуються на території Запорізької, Дніпропетровської та Херсонської областей. Більшість балансових запасів руд марганцю, а саме 72,97%, були сконцентровані у Запорізькій області станом на кінець 2020 року. На Дніпропетровську область припадало 26,75% загальних обсягів запасів руд марганцю і на Херсонську – 0,28%. У 2020 році, як і в попередньому році, обсяг запасів руд марганцю несуттєво зменшився тільки у Дніпропетровській області, а саме на 0,72%.

За даними ДНВП «Геоінформ України», станом на 01.01.2020 року балансові запаси руд марганцю в Україні складали 2 167,02 млн т.

У розрізі адміністративних областей, балансові запаси руд марганцю зосереджені лише на територіях Запорізької, Дніпропетровської та Херсонської областей, проте основна їх частина припадає на Запорізьку та Дніпропетровську області – 72,83% та 26,89% від загального обсягу запасів відповідно. Незначне скорочення запасів у 2019 році спостерігалось лише у Дніпропетровській області.

Станом на 01.01.2019 року, за даними ДНВП «Геоінформ України», сумарні балансові запаси руд марганцю в Україні становили 2 171,40 млн. т.

У розрізі адміністративних областей найбільша їх частка зосереджена на території Запорізької та Дніпропетровської областей – 72,68% та 27,04% відповідно. Незначні запаси руд марганцю залягають також на території Херсонської області.

Згідно з даними ДНВП «Геоінформ України» в звітних 2020 році, 2019 році та 2018 роках суттєві розвідувальні роботи не проводились.

Як і в попередньому році, видобування руд марганцю здійснювалось лише на території Дніпропетровської області трьома приватними компаніями. АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» провадила видобувні роботи у західній частині Нікопольського родовища, АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» - у східній частині цього родовища, а ТОВ «Ландшафт» розробляє Шламосховище ім. Максимова.

Згідно з інформацією ДНВП «Геоінформ України», обсяги видобування руд марганцю у 2020 році зменшилися на 1,41% у порівнянні з 2019 роком, та становили 3 849,50 тис. т. У 2020 році видобування руд марганцю зменшилося у порівнянні з 2019 роком на всіх підприємствах крім ТОВ «Ландшафт». Найбільше зменшення відбулось на АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» (на 2,55%).

У 2020 році лідером з видобування руд марганцю став ПАТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат», обсяги видобування якого склали 2 316,4 тис. т або 60,17% від загального видобування в Україні. На другому місці - ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», який видобув 1 222 тис. т руд марганцю або 31,74% від загального видобування в Україні. ТОВ «Ландшафт» видобув 311,10 тис. т або 8,08%.

За умови збереження обсягів видобування руд марганцю в Україні на рівні 2020 року, обсягів балансових запасів вистачить на 562 роки.

В 2019 році Згідно з даними ДНВП «Геоінформ України» обсяги видобування руд марганцю в Україні зросли на 3,50% відносно 2018 року та становили 3 904,50 тис. т. Видобування здійснювалось лише на території Дніпропетровської області, трьома підприємствами: АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» (розробляє західну частину Нікопольського родовища); АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» (розробляє східну частину Нікопольського родовища) та ТОВ «Ландшафт» (розробляє Шламосховище ім. Максимова).

Найбільша частка загального обсягу видобування руд марганцю в 2019 році припадала на АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат», яке видобуло 2 342,20 тис. т (59,99%). АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» було на другому місці, видобувши у звітному періоді 32,12% від загального обсягу видобування, або 1 254,00 тис. т. Для всіх підприємств спостерігалось збільшення обсягів видобування руд марганцю в 2019 році порівняно з 2018 роком, крім АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» - обсяги видобування компанії скоротились на 5,43%.

При збереженні рівня видобування 2019 року, забезпеченість балансових запасів руд марганцю становитиме 555 років.

Згідно з даними ДНВП «Геоінформ України» у 2018 році загалом було видобуто 3 772,29 тис. т руд марганцю, що на 3,45% менше, ніж у 2017 році. В розрізі адміністративних областей, видобування руд марганцю здійснювалось лише на території Дніпропетровської області трьома підприємствами: АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат», АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» та ТОВ «Ландшафт».

Найбільшу частку сумарних обсягів видобування у звітному періоді забезпечило АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат», видобувши 2 209,00 тис. т руд марганцю (58,56%). На другому місці було АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» - 1 326,00 тис. т, або 35,15% від загального обсягу видобування. Крім того, це єдине підприємство, де спостерігалось нарощення обсягів видобування у звітному періоді – на 4,49% порівняно з 2017 роком. На ТОВ «Ландшафт» припадало 6,29% загального обсягу видобування.

При збереженні обсягів видобування на рівні 2018 року, забезпеченість балансовими запасами руд марганцю становитиме 576 років.

Дані Держстату про вартість продукції галузі видобування руд марганцю доволі лімітовані. Також, відсутні будь-які дезагреговані дані в інших публічних джерелах даних. Згідно з даними Держстату, галузь видобування руд металів (види економічної діяльності з кодуванням В07 «Добування металевих руд» за КВЕД-2010) протягом 2020 року реалізувала продукцію загальною вартістю 175 196,1 млн грн.

В якості альтернативного джерела інформації було використано дані, надані підзвітними компаніями через онлайн платформу ІПВГ в рамках підготовки даного Звіту ІПВГ за 2020 рік. В галузі видобування руд марганцю підзвітними компаніями були ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» та АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат».

У 2019 році на запит Незалежного адміністратора до Держстату було отримано дані щодо обсягу реалізованої продукції (товарів та послуг) за видами економічної діяльності за КВЕД-2010. Згідно з отриманими даними, загальна галузь видобування руд металів (види економічної діяльності з кодуванням В07 «Добування металевих руд») протягом 2019 року реалізувала продукцію загальною вартістю 155 171,18 млн грн. З них, реалізація продукції галузі видобування руд кольорових металів (код КВЕД-2010 В07.2), в яку входить галузь видобування руд марганцю, становила 12 053,04 млн грн, або 7,76% від загального обсягу реалізації продукції всієї галузі видобування руд металів. В якості альтернативного джерела інформації було використано дані, надані підзвітними компаніями в рамках підготовки даного Звіту ІПВГ за 2019 рік. В галузі видобування руд марганцю підзвітними компаніями були ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» та АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат».

У 2018 році в публічних джерелах інформації дезагреговані дані про вартість продукції видобування руд марганцю відсутні. Найбільш наближеною інформацією у відкритому доступі є показник випуску товарів та послуг виду економічної діяльності «Добування металевих руд, інших корисних копалин та розроблення кар’єрів, а також надання допоміжних послуг у сфері добувної промисловості та розроблення кар’єрів» (код КВЕД-2010 – В07-В09), що становив 212 751 млн. грн. Для отримання детальної інформації, Незалежний адміністратор підготував інформаційний запит до Держстату. У відповідь Держстатом було надано дані щодо вартості реалізованої продукції (товарів та послуг) за видами економічної діяльності за КВЕД-2010. Згідно з цими даними, галузь видобування руд металів (вид економічної діяльності В07 «Добування металевих руд») протягом 2018 року реалізувала продукцію вартістю 142 962,67 млн грн. З них, вартість реалізації продукції галузі видобування руд кольорових металів (вид економічної діяльності В07.2 «Добування руд кольорових металів»), в яку входить галузь видобування руд марганцю, становила 14 287,76 млн. грн. Розрахунок вартості видобування руд марганцю Незалежним адміністратором не проводився, оскільки більшість вітчизняних підприємств галузі реалізують руди з різним рівнем збагачення.

В якості альтернативного підходу оцінки вартості продукції галузі видобування руд марганцю було використано інформацію, надану підзвітними компаніями, а саме:

► ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат»;

► АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат».

Обсяг експорту руд марганцю в 2020 році зріс більше, ніж у 2 рази порівняно з 2019 роком й становив 69,30 тис. т вартістю 10,82 млн дол. США. Експорт здійснювався в чотири країни: США (82,30%), Чехія (15,62%), Угорщина (1,28%), Польща (0,80%).

Загальний обсяг імпорту руд марганцю в 2020 році становив 581,18 тис. т, що менше за аналогічний показник 2019 року на 51,93%. Більша частина обсягу імпорту руд марганцю, а саме 90,45%, було імпортовано з Гани.

Експорт руд та концентратів марганцю з України в 2019 році зменшився відносно 2018 року у натуральних одиницях на 44,25%, у грошових одиницях - на 13,42%. З загального обсягу експорту в розмірі 33,22 тис. т, 36,90% або 12,26 тис. т. припадало на Угорщину; 25,43% або 8,45 тис. т. - на Чехію, 21,12% або 7,02 тис. т. - на Словаччину. Також руди та концентрати марганцю було експортовано в Грузію (3,26 тис. т.), Польщу (1,17 тис. т.), Росію (1,04 тис. т.), Литву (0,02 тис. т.). Згідно з даними Держстату, обсяг імпорту руд та концентратів марганцю в Україну в 2019 році скоротився на 28,8% відносно 2018 року, він становить 1 209,05 тис. т, а його вартість - 210,46 млн дол. США. Гана забезпечила 82,60% імпорту (998,70 тис. т.), Росія - 13,12%(158,65 тис. т.), а решту 2,17% - інші країни, такі як ПАР, Грузія, Бельгія, Індія, США, Бразилія. За даними Держстату, обсяг експорту руд та концентратів марганцю в 2018 році склав 59,60 тис. т. вартістю 3,83 млн дол. США та скоротився на 31,13% порівняно з 2017 року. Країни, до яких було здійснено поставки руд та концентратів марганцю, не змінилися: до них належали Угорщина - 37,81% загального обсягу (22,54 тис. т вартістю 1,54 млн дол. США), Словаччина - 24,96% (14,88 тис. т вартістю 0,83 млн дол. США), Чехія - 22,83% (13,61 тис. т. вартістю 0,89 млн дол. США), Росія - 8,97% (5,35 тис. т вартістю 0,40 млн дол. США), Грузія - 4,75% (2,83 тис. т. вартістю 0,12 млн дол. США), Польща - 0,67% (0,40 тис. т. вартістю 0,05 млн дол. США).

Обсяг імпорту руд та концентратів марганцю в 2018 році теж скоротився й становив 938,95 тис. т. вартістю 182,80 млн.дол. США. Річне скорочення імпорту у натуральному виражені становило 27,94%, а у вартісному - 18,19%. Найбільшим торгівельним партнером в 2018 році, як і в 2017, стала Гана, імпорт з якої склав 66,14% загального обсягу імпорту (621,05 тис. т.). На другому місці - Росія, з якої було імпортовано 14,59% всього обсягу (136,99 тис. т.), наступною є Південна Африка - 12,46% загального обсягу імпорту (117,00 тис. т.). До інших країн-постачальників належать Бразилія, Грузія, Індія, США.

Мінерально-сировинна база титану в Україні доволі потужна. Згідно з даними Державної служби геології та надр, Україна входить у десятку країн-лідерів за обсягами розвіданих запасів руд титану та покриває понад 6% їх світового видобутку. Сировинна база руд титану обліковує 27 родовищ, в тому числі 4 – техногенні, та більш, ніж 30 рудопроявів різного ступеня вивченості. Основним титановмісним мінералом на теренах України є ільменіт, запаси рутилу є обмежені. Наразі в Україні розробляються тільки розсипні родовища, які складають близько 10% усіх розвіданих запасів. Решта запасів руд титану міститься в корінних родовищах, для експлуатації яких потребується капітальне будівництво нових рудників та збагачувальних фабрик, що вимагає значних інвестицій та часу.

В Україні запаси руд титану зосереджені в північно-східній частині Українського кристалічного щита, Дніпровсько-Донецькій западині та частині південно-західного схилу Воронезького кристалічного масиву загальною площею більш як 200 тис. кв. кілометрів. На території України розвідка запасів руд титану проводиться у Сумській, Житомирській, Харківській областях, в той час як видобуток відбувається у Дніпропетровській та Житомирській областях. В Дніпропетровській області здійснюється видобування титанових (ільменітових) концентратів Вільногірським гірничо-металургійним комбінатом, а у Житомирській - Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат. Сумарна продуктивна потужність підприємств сягає 700 тис. тонн концентратів на рік.

У 2019 році Сировинна база руд титану нараховувала понад 40 родовищ, серед яких одне унікальне, 13 великих та 10 середніх. Виокремлюють 4 геолого-промислові тип родовищ, в яких залягають ключові запаси руд титану в Україні: корінні магматогенні в гоброноритах і тактолітах апатит-ільменітові родовища Волинського типу; розсипи одно- і двомінерального складу Іршанського типу; морські розсипи комплексного рутил-циркон-ільменітового (полімінерального) складу Малишевського геолого-промислового типу; екзогенні (залишкові) ільменітові родовища в корі вивітрювання. В промислових цілях розроблялися в основному давні прибережно-морські розсипи в центральній частині України (Малишевське родовище) і континентальні розсипи близького знесення (Межирічне, Лівобережне, Правобережне та інші, що складають Іршанську групу родовищ).

Згідно з наказом Служби безпеки України від 12.08.2005 р. № 440, інформація щодо балансових запасів руд титану в Україні визначена державною таємницею. У зв’язку з цим офіційні дані Держгеонадра щодо обсягу запасів руд титану відсутні у вільному доступі. Авторитетним та достовірним джерелом ведення статистики про запаси мінеральної сировини у світі вважається дослідження Державної геологічної служби США - Mineral Commodity Summaries (MCS), щодо мінеральних ресурсів, яке щорічно публікується у вільному доступі.

Відповідно до дослідження щодо мінеральних ресурсів за 2021 рік, запаси руд титану (ільменіт, рутил) України станом на кінець 2020 року становили 8 400 тис.т., як і в 2019 році. Станом на кінець 2020 року запаси руд титану України склали 1,13% від світових запасів.

Згідно з інформацією, яку надало АТ «Об’єднано гірничо-хімічна компанія» в ході звітування, сумарні балансові запаси руд титану станом на 01.01.2021 складали 42 778,1 тис. куб. м. Обсяг умовно балансових та позабалансових запасів становив 81 147,7 тис. куб. м. На кінець звітного періоду, сумарні балансові запаси пісків циркон-рутил-ільменітоносних становили 27 800 тис. куб. м., а умовно балансових та позабалансових - 52 041,3 тис. куб. м.

Згідно інформації з презентації компанії для приватизації, станом на 31.12.2020, балансові запаси АТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» склали: ільменіт - 4,426 тис. т, рутил - 274 тис. т, циркон - 142 тис. т.

Станом на кінець 2019 року, згідно з оцінкою Державної геологічної служби США, запаси руд титану (ільменіт, рутил) становили 8400 тис. т або 1,03% від світових запасів. гідно з даними АТ «Об’єднано гірничо-хімічна компанія», сумарні балансові запаси руд титану становили 45 368 тис. куб. м, а обсяг умовно балансових та позабалансових запасів –82 179 тис. куб. м. Обсяг балансових запасів пісків циркон-рутил-ільменітоносних, станом на кінець звітного періоду, склав 22 403 тис. куб. м, а умовно балансових та позабалансових –53 719,30 тис. куб. м.

За оцінкою Державної геологічної служби США, станом на 2018 рік на території України знаходиться 1,02% світових розвіданих запасів титану або 2500 тис. т. рутилу і 5900 тис. т ільменіту.

На жодному з восьми аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, які пройшли у 2020 році, не було представлено ділянок для проведення геологічного вивчення або видобування руд титану. У 2021 році ділянки з видобування руд титану вперше будуть додавати до списку лотів, які продають на відкритих електронних аукціонах. Більш детальна інформація про розвідувальні роботи щодо родовищ титану відсутня у відкритому доступі.

За результатами проведення IV аукціону з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, що відбувся у 2019 році, ТОВ «Титан-Апатитова Група» отримала ліцензію на проведення геологічного вивчення ділянки Юрівської (Житомирська область). Більш детальна інформація про розвідувальні роботи щодо родовищ титану відсутня у відкритому доступі.

Розвідувальні роботи в галузі видобування руд титану здійснює ТОВ «Житомирбуррозвідка», 90% якої володіє ПРАТ «НАК «Надра України», 100% якої, в свою чергу, належать державі в особі Кабінету Міністрів України. У відкритому доступі відсутня інформація щодо обсягів геологорозвідувальних робіт проведених компанією в 2018 році. Приватні компанії також не публікували дані щодо обсягів геологорозвідувальних робіт у 2018 році. Окрім цього, протягом 2018 р. не було видано жодного спеціального дозволу на геологічне вивчення та розвідку руд титану.

Згідно зі звітом Державної геологічної служби США, в 2020 році в Україні було вироблено титанових концентратів обсягом у 564 тис. т, з яких ільменітовий концентрат склав 470 тис. т і рутиловий концентрат – 94 тис. т. Сукупний обсяг виробництва концентратів титанових в Україні оцінювався в розмірі 6,87% від обсягу світового виробництва.

Серед компаній галузі видобування руд титану, дві (АТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» і ТОВ ВКФ «Велта») були визначені такими, що сплачують суттєві надходження на користь держави і підлягають звірці платежів у Звіті ІПВГ за 2020 рік. Згідно з даними цих компаній, їх обсяги видобування руд титану 2020 році становили:

► АТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» – 6 462,00 тис. куб. м;

► ТОВ ВКФ «Велта» – 213,11 тис. т.

За оціночними даними Державної геологічної служби США, в 2019 році обсяг виробництва концентратів титанових в Україні становив 474 тис. т, з яких ільменітовий концентрат склав 380 тис. т і рутиловий концентрат – 94 тис. т. Сукупний обсяг виробництва концентратів титанових в Україні оцінювався в розмірі 6,24% від обсягу світового виробництва. Згідно з інформацією, яку надало АТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» в ході звітування, обсяги видобування руд титану компанією у 2019 році становили:

► Руди титану – 1 036 тис. куб. м;

► Піски циркон-рутил-ільменітоносні – 4 451 тис. куб. м.

За даними Державної геологічної служби США, виробництво концентратів титанових в Україні в 2018 році становило 6,26% світового виробництва або 467 тис. т, з них 373 тис. ільменітового концентрату і 94 тис. т рутилового концентрату. Таким чином, Україна входить до топ-15 країн світу, що видобувають титанові концентрати. У 2018 році виробництво титанової губки в Україні за оцінкою Державної геологічної служби США склало 8 тис. т., а світове виробництво сягнуло 192 тис. т.

Станом на 2018 рік в Україні 11 підприємств в галузі видобування руд титану мали спеціальні дозволи на користування надрами (титанові руди, руди апатит-ільменітові та розсипи та піски цирконово-рутилово-ільменітові). Обсяги видобування АТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія», що знаходиться у власності держави, склали 1 592 тис. куб. м титанових руд і 4 559 тис. куб. м пісків циркон-рутило-ільменітоносних у 2018 році. Окрім цього, видобування руд титану здійснювали приватні компанії, серед яких найбільші – ТОВ Виробничо-комерційна фірма «Велта» (Бирзулівське та Лікарівське родовища), ТОВ «Міжріченський гірничо-збагачувальний комбінат» (Межирічне родовище), ТОВ «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» (Вовчанське родовище) та ТОВ «Валки-Ільменіт» (Валки-Гацківське та Стремигородське родовища).

Згідно з даними Держстату, загальна галузь видобування руд металів (видів економічної діяльності з кодуванням В07 «Добування металевих руд») протягом 2020 року реалізувала продукцію загальною вартістю 175 196,1 млн грн. За інформацією, отриманою від Держстату у відповідь на запит, у 2020 році було реалізовано руд та концентратів титанових вартістю у 4 591,59 млн грн.

В якості альтернативного джерела інформації було використано дані, надані підзвітними компаніями в рамках підготовки даного Звіту ІПВГ за 2020 рік. В галузі видобування руд титану підзвітними компаніями були АТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» та ТОВ ВКФ «Велта».

У 2019 році дезагреговані дані Держстату про вартість продукції галузі видобування руд титану у публічних джерелах інформації відсутні. У відповідь на запит Незалежного адміністратора до Держстату було отримано дані щодо обсягу реалізованої продукції (товарів та послуг) за видами економічної діяльності за КВЕД-2010.

Згідно з даними Держстату, загальна галузь видобування руд металів (видів економічної діяльності з кодуванням В07 «Добування металевих руд») протягом 2019 року реалізувала продукцію загальною вартістю 155 171,18 млн грн. З них, реалізація продукції галузі видобування руд кольорових металів (код КВЕД-2010 В07.2), в яку входить галузь видобування руд титану, становила 12 053,04 млн грн, або 7,76% від загального обсягу реалізації продукції всієї галузі видобування руд металів.

В якості альтернативного джерела інформації було використано дані, надані підзвітними компаніями в рамках підготовки даного Звіту ІПВГ за 2019 рік. В галузі видобування руд титану найбільшим представником є АТ «Об‘єднана гірничо-хімічна компанія», частка держави в статутному капіталі якої становить 100%. Згідно з даними, отриманими від компанії, її обсяги видобування незбагаченої руди у 2019 році склали 1 036,00 тис. куб. м, а обсяги реалізації товарної продукції – 219 тис. т, з них реалізовано на території України 21,85 тис. т, експортовано 197,15 тис. т. Загальна виручка від реалізації товарної продукції АТ «Об‘єднана гірничо-хімічна компанія» становила 2 107,23 млн грн, з яких:

► виручка від реалізації на території України (без ПДВ) – 190,42 млн грн;

► виручка від реалізації товарної продукції (без ПДВ) експорт – 1 916,81 млн. грн.

У 2018 році дезагреговані дані Держстату про вартість продукції галузі видобування руд титану у публічних джерелах інформації відсутні. Найбільш наближеною інформацією у вільному доступі є показник випустку товарів та послуг виду економічної діяльності «Добування металевих руд, інших корисних копалин та розроблення кар’єрів, а також надання допоміжних послуг у сфері добувної промисловості та розроблення кар’єрів» (код КВЕД-2010 – В07-В09), що становив 212 751 млн грн. До цього агрегованого виду економічної діяльності, серед інших, належить і галузь видобування руд титану. Для отримання детальної інформації, Незалежний адміністратор підготував інформаційний запит до Держстату. У відповідь було отримано дані щодо обсягу реалізованої продукції (товарів та послуг) за видами економічної діяльності за КВЕД-2010. Згідно з цими даними, галузь видобування руд металів (вид економічної діяльності В07 «Добування металевих руд») протягом 2018 року реалізувала продукцію загальною вартістю 142 962,67 млн грн. З них, реалізація продукції галузі видобування руд кольорових металів (код КВЕД-2010 В07.2), в яку входить галузь видобування руд титану, становила 14 287,76 млн грн, або 9,99% від загального обсягу реалізації продукції всієї галузі видобування руд металів В рамках підготовки даного Звіту ІПВГ за 2018 рік, в якості альтернативного джерела інформації використано дані, надані підзвітними компаніями. АТ «Об‘єднана гірничо-хімічна компанія», частка держави в статутному капіталі якої становить 100%, є найбільшим представником галузі видобування руд титану в Україні. Згідно з даними, отриманими від компанії, обсяги реалізації концентратів рутилового та ільменітового становили 206,41 тис. т, з яких на території України було реалізовано 22,26 тис. т та 184,15 тис. т. експортовано. Виручка АТ «Об‘єднана гірничо-хімічна компанія» від реалізації товарної продукції на території України у 2018 році становила 187,85 млн грн (без ПДВ), при цьому загальна виручка від експорту була майже у 8 разів більше і загалом складала 1 465,31 млн грн (без ПДВ).

Обсяг експорту руд титану за 2020 рік склав 536,87 тис. т, що на 13,53% менше за показник 2019 року. У 2020 році руди титану було експортовано в 44 країни, а найбільші його обсяги - в Мексику (21,99%), Чехію (20,96%), Китай (11,90%), Єгипет (11,42%).

Обсяг імпорту руд титану у звітному році залишився незначним (1,01 тис. т вартістю 0,85 млн дол. США), проте збільшився порівняно з 2019 роком на 27,65%. Руди титану імпортувалися переважно з Сенегалу (98,02% загального обсягу імпорту), а також з США, В'єтнаму.

Згідно з даними Держстату, в 2019 році було експортовано руд та концентратів титанових 620,91 тис. т вартістю 154,54 млн. дол. США. Експорт є на 3,57% вищим, ніж аналогічний минулого року у натуральному вимірі, а у вартісному - вищим на 22,92%. Найбільшими торгівельними партнерами є Єгипет (157,60 тис. т), Чехія (140,89 тис. т), Росія (107,01 тис. т), Мексика (87,34 тис. т). Також було здійснено поставки в США (66,17 тис. т), Казахстан (20,39 тис т), Китай (10,49 тис. т) та інші країни.

Обсяг імпорту руд титану в 2019 році скоротився на 95,02% порівняно з попереднім і в абсолютному значенні становив 0,791 тис. т вартістю 0,56 млн дол. США. Основним постачальником залишається Сенегал (0,790 тис. т вартістю 0,55 млн дол. США), до інших належать Казахстан, В'єтнам, Індія. Обсяг імпорту руд титану в 2019 році скоротився на 95,02% порівняно з попереднім і в абсолютному значенні становив 0,791 тис. т вартістю 0,56 млн дол. США. Основним постачальником залишається Сенегал (0,790 тис. т вартістю 0,55 млн дол. США), до інших належать Казахстан, В'єтнам, Індія.

У 2018 році обсяг експорту руд титану з України зріс на 2,69% порівняно з 2017 роком і склав 599,49 тис. т вартістю 125,72 млн дол. США. Експорт було здійснено в 36 країн, а найбільші обсяги було поставлено в Туреччину - 22,99% загального обсягу (137,83 тис. т вартістю 22,58 млн дол. США), Чехію - 20,27% (121,5 тис. т вартістю 24,40 млн дол. США), Росію - 15,54% (93,18 тис. т вартістю 19,72 млн дол. США). Решту обсягу було направлено в США (68,85 тис. т вартістю 11,05 млн дол. США), Мексику (59,46 тис. т вартістю 10,98 млн дол. США), Китай (30,43 тис. т вартістю 5,16 млн дол. США), Іспанію (20,30 тис. т вартістю 3,10 млн дол. США) та інші країни.

Основні запаси руд заліза України зосереджені в Криворізькому залізорудному басейні у Дніпропетровській області та Керченському залізорудному басейні у АР Крим. Також суттєва частина запасів руд заліза знаходиться в Кременчуцькому, Білозірському та Маріупольському залізорудних районах. В Україні залізні руди представлені в основному трьома геолого-промисловими типами: багатими магнетит-гематито-мартитовими рудами, залізистими кварцитами та оолітовими бурими залізняками.

У Криворізькому залізорудному басейні видобуваються багаті руди в основному підземним способом та залізисті кварцити переважно відкритим і частково підземним способом. Також у цьому басейні зосереджені запаси бурих залізняків, які не розробляються через відсутність попиту на них. У Кременчуцькому залізорудному районі ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» розробляє багаті руди, легкозбагачувальні магнетитові та кумінгтоніт-магнетитові кварцити. У Білозірському рудному районі діє ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат», який видобуває багаті руди підземним способом.

У Керченському залізорудному басейні знаходяться розвідані запаси бурих залізняків, видобуток яких було зупинено у 1992. З того часу родовища знаходяться на консервації. Дані щодо обсягів зміни запасів та видобутку руд заліза у Керченському залізорудному басейні наразі є недоступними через окупацію АР Крим Росією з 2014 року.

Згідно з даними ДНВП «Геоінформ України», балансові запаси руд заліза становили 18 065,04 млн т станом на 01.01.2021 р. Кількість родовищ руд заліза у 2020 році становила 60. Найбільший обсяг балансових запасів руд заліза знаходиться у Дніпропетровській області (8 781,52 млн т або 48,61%), а також у Полтавській (5 038,69 млн т або 27,89%) і Запорізькій (2 755,13 млн т або 15,25%) областях.

У 2020 році обсяги балансових запасів руд заліза всього в Україні зменшилися на 4,10% у порівнянні з 2019 роком. Обсяг запасів руд заліза скоротився на 7,02% у Дніпропетровській області, на 3,45% у Запорізькій та на 0,51% у Полтавській, в той час як у Кіровоградській області обсяги запасів збільшились на 4,78%.

За умови збереження співвідношення між обсягом загального рівня запасів і обсягом видобутку як у 2020 році, забезпеченість балансовими запасами залізних руд становитиме 111 років.

Станом на 01.01.2020 р. відповідно до даних ДНВП «Геоінформ України», балансові запаси руд заліза склали 18 836,46 млн.т. Всього в Україні у 2019 році налічувалося 60 родовищ руд заліза. Найбільший обсяг балансових запасів України знаходиться в Дніпропетровській області (9444,05 млн.т. або 50,14%), на другому місці – Полтавська область (5064,42 млн. т або 26,89%), на третьому - Запорізька (2853,70 млн.т. або 15,15%). Також запаси руд заліза розташовані в Автономній Республіці Крим (868,73 млн т або 4,61%), Кіровоградській (322,06 млн т або 1,71%) та Донецькій (283,50 млн т або 1,51%) областях.

У 2019 році загальний обсяг балансових запасів руд заліза зменшився порівняно з минулим роком на 0,22%, зокрема у Полтавській області - на 0,48%, Запорізькій - на 0,36%, Кіровоградській - на 1,81%, Донецькій областях - на 0,18%.

Рівень забезпеченості України балансовими запасами залізної руди можна визначити як високий. За умови подальшого збереження обсягів видобування руд заліза на рівні 2019 року, балансових запасів вистачить на 120 років.

Станом на 01.01.2019 р. згідно з даними Держгеонадра, в Україні налічувалося 60 родовищ руд заліза, а балансові запаси склали 18 877,24 млн т. Більше половини балансових запасів України зосереджено в Дніпропетровській області, 26,96% - в Полтавській області, 15,17% - в Запорізькій. Менша частка запасів зосереджена в Автономній Республіці Крим (4,60%), Кіровоградській (1,74%) та Донецькій (1,50%) областях.

Згідно з даними ДНВП «Геоінформ України», в 2020 році було проведено низку робіт з геолого-економічної оцінки запасів руд заліза, а саме:

Деякі геологорозвідувальні роботи протягом 2020 року були законсервовані. Здебільшого по причинам відсутності фінансування. До таких належать, наприклад, роботи на об’єктах «Розвідка Гуляйпільського родовища залізистих кварцитів», «Розвідка Валявкінського родовища окислених кварцитів», «Розвідка Попельнастівського родовища окислених руд», які здійснює КП «Південукргеологія», а також роботи з пошукової оцінки трьох залізорудних проявів Середнього Побужжя (Піщанського, Саранського, Байбузівського), які проводить ДП «Українська геологічна компанія».

Протягом 2019 року в Україні проводився ряд суттєвих геолого-розвідувальних робіт родовищ руд заліза, а саме:

ТОВ «Геопроф» згідно з технічним завдання ТОВ «Рудомайн» було виконано геолого-економічну оцінку доцільності розробки запасів залізних руд повторної розробки п’ятого та шостого залізистих горизонтів кар’єру «Південний» в обсязі 2 4137,6 тис. т категорії С2 запасів руд заліза.

Ряд суттєвих розвідувальних робіт протягом 2019 року перебували на консервації. Такими є роботи ДП «Українська геологічна компанія» з пошукової оцінки Піщанського, Саранського, Байбузівського залізорудних проявів Середнього Побужжя. Роботи законсервовано з 2011 року через обмеженість фінансування. У 2019 році перебували на консервації також геологорозвідувальні роботи КП «Південукргеологія» на Гуляйпільському, Валявкинському, Попельнастівському та Чортомликському родовищах.

У 2018 році в Україні тривали такі суттєві геолого-розвідувальні роботи родовищ руд заліза:

Згідно з даними ДНВП «Геоінформ України», у 2020 році видобування руд заліза здійснювалось на родовищах, в яких зосереджено більше половини (≈60%) від усіх розвіданих запасів України. Видобування здійснювали 14 гірничовидобувних підприємств.

Основні запаси руд заліза зосереджені в Дніпропетровській області у Криворізькому залізорудному басейні. У 2020 році там видобуванням займалися наступні підприємства: АТ «Криворізький залізорудний комбінат» розробляв поля шахт Тернівської, Гвардійської, Октябрської та шахти Родіна; ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» розробляв поле шахти ім. Артема, Новокриворізьке та Валявкинське родовища, ПрАТ «Суха Балка» розробляв поля шахт «Ювілейна» та ім. Фрунзе. Також видобутком займалися гірничо-збагачувальні комбінати. Північний ГЗК розробляв Первомайське та Ганнівське родовища; Південний займався розробкою Скелеватсько-Магнетитового родовища; Інгулецький - родовища Інгулецьке. Центральний гірничо-збагачувальний комбінат у Дніпропетровській області розробляв поле шахти ім. Орджонікідзе та родовище Велика Глеюватка, а в Кіровоградській - Петрівське та Артемівське родовища.

У Кременчуцькому залізорудному районі видобутком займався ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» на базі Горішнє-Плавнінсько та Лавриківського родовищ. Також до видобутку було залучено ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат», який розробляв Єристівське родовище.

У Білозерському рудному районі видобуток руд заліза проводив ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат» на Південно-Білозерському та Переверзівському родовищах

У 2020 році загальний обсяг видобування руд заліза становив 163,30 млн т, що на 3,72% більше, ніж у 2019 році. Загалом, обсяг видобування руд заліза поступово зменшувався з 2013 до 2018 року, і тільки протягом останніх двох років простежується позитивна динаміка.

Як і в попередньому році, найбільші обсяги руд заліза було видобуто на території Дніпропетровської області, а саме 122,87 млн т або 75,24% від загального обсягу видобування в Україні. Видобування руд заліза здійснювалося у Полтавській області (29,53 млн т або 18,08%), Кіровоградській (6,52 млн т або 3,99%) та Запорізькій (4,39 млн т або 2,69%) областях.

За даними ДНВП «Геоінформ України», серед приватних підприємств з найбільшим обсягом видобування руд заліза у 2020 році були ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (29 879,40 млн т або 18,30% від загального обсягу видобування в Україні), ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (28 618,50 млн т або 17,52%), ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (26 610,00 млн т або 16,29%), ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (25 269,00 млн т або 15,47%). Всі ці підприємства розташовані в Дніпропетровській області.

Зростання загальних обсягів видобування руд заліза в Україні у 2020 році пов’язано переважно зі збільшенням обсягів видобування на декількох найбільших підприємствах. Наприклад, у ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» видобування збільшилось на 1 029,00 млн т (на 8,72%) у порівнянні з 2019 роком, у ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» - на 1 464,80 млн т (на 5,16%), у ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» - на 1 032,00 млн т (на 4,26%). Зменшення обсягів видобування руд заліза спостерігалося на двох підприємствах, а саме на АТ «Криворізький залізорудний комбінат» та ПрАТ «Суха Балка», де в 2020 році було видобуто на 977,40 млн т та на 121,00 млн т менше, ніж у 2019 відповідно.

У 2019 році видобуток руд заліза було здійснено на території чотирьох областей України: Дніпропетровської – 75,68% (119,15 млн. т), Полтавської – 17,71% (27,89 млн т), Кіровоградської – 3,83% (6,03 млн. т), Запорізької – 2,78% (4,38 млн.). Видобування руд заліза в 2019 році здійснювалось 10-ма підприємствами у 8 шахтах та на 13 родовищах. Згідно з даними ДНВП «Геоінформ України», найбільші обсяги видобування припадають на ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (27 748,50 млн т), ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (28 414,60 млн т), ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (25 698,00 млн т), ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (24 237,00 млн т).

Збільшення загального обсягу видобування руд заліза у 2019 році на 3,14% в основному пов’язано зі зростанням обсягу видобування на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» - на 2 286,00 млн. т більше порівняно з 2018 роком, ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» - на 2 195,00 млн. т, ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» - на 1 202,20 млн т. Найбільше зменшення обсягу видобування в абсолютному вимірі спостерігався на ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» - на 1 008,00 млн т.

У розрізі родовищ, найбільший приріст обсягу видобування в 2019 році в натуральних величинах простежувався на Первомайському родовищі (ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат») – на 2 321,00 млн т, Валявкинському родовищі (ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг») – на 1 868,00 млн т, Скелеватсько-Магнетитовому (ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат») – на 1 202,20 млн. т.

Загальний обсяг видобування руд заліза у 2018 р. знизився на 5,32% порівняно з попереднім роком і склав 152,65 млн т. З 2014 року простежується тенденція до зменшення обсягів видобування руд заліза, зокрема у 2018 році, порівняно з 2014 роком, було видобуто руд заліза на 13,29% менше.

Найбільший обсяг руд заліза в 2018 році було видобуто в Дніпропетровській області (74,22%, або 113,29 млн т). На другому місці – Полтавська область, на території якої було видобуто 19,14% або 29,22 млн. т. руд заліза. У Кіровоградській та Запорізькій областях було видобуто порівно менше руд заліза - 3,78% та 2,87% відповідно. Видобування руд заліза в 2018 році здійснювалось 11-ма підприємствами у 8 шахтах та на 14 родовищах. Найбільший обсяг було видобуто такими компаніями: ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (27 212,40 тис. т), ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (27 043,14 тис. т) та ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (23 503,00 тис.т.).

Згідно з даними Держстату, загальна галузь видобування руд металів (видів економічної діяльності з кодуванням В07 «Добування металевих руд») протягом 2020 року реалізувала продукцію загальною вартістю 175 196,1 млн грн. За інформацією, отриманою у відповідь на запит від Держстату, у 2020 році було реалізовано неагломерованих залізних руд та концентратів вартістю у 96 614,01 млн грн. Вартість реалізованих у 2020 році агломерованих залізних руд та концентратів склала 60 167,18 млн грн. Всього у 2020 році було реалізовано промислової продукції з руд заліза на суму 156 781,20 млн грн.

У публічних джерелах інформації у 2019 році, відсутні дезагреговані дані про вартість продукції окремо галузі видобування руд заліза, у зв’язку з чим отримання такої інформації потребувало окремого запиту в Держстат. У відповідь на запит Незалежного адміністратора до Держстату у 2019 році було отримано дані щодо обсягу реалізованої продукції (товарів та послуг) за видами економічної діяльності за КВЕД-2010. Згідно з отриманими даними, загальна галузь видобування руд металів (видів економічної діяльності з кодуванням В07 «Добування металевих руд») протягом 2019 року реалізувала продукцію загальною вартістю 155171,18 млн грн. З них, реалізація продукції галузі видобування руд заліза (код КВЕД-2010 В07.1) становила 143 118,13 млн грн, або 92,23% від загального обсягу реалізації продукції всієї галузі видобування руд металів.

Галузь видобування руд металів має чітко виражену експортну орієнтацію, крім того, інформація про обсяги видобування та ціну продукції на міжнародних ринках є публічно доступною. Проте, більшість вітчизняних підприємств реалізують руди заліза з різним рівнем збагачення. Саме тому, розрахунок вартості видобування Незалежним адміністратором не проводився.

За 2018 рік у відкритих джерелах інформації Держстат не надає дезагреговані дані про вартість продукції галузі видобування руд заліза. Найбільш наближеною інформацією у відкритому доступі є показник вартості випуску товарів і послуг виду економічної діяльності «Добування металевих руд, інших корисних копалин та розроблення кар’єрів, а також надання допоміжних послуг у сфері добувної промисловості та розроблення кар’єрів» (код КВЕД-2010 – В07-В09), що становив 212 751 млн. грн. Проте ці дані є дуже агрегованими і охоплюють ряд галузей, серед яких руд заліза, руд марганцю, руд титану, глин вогнетривких, глин тугоплавких, піску кварцового, каміння будівельного.

Для отримання більш детальної інформації, Незалежним адміністратором було підготовано запит до Держстату щодо обсягу реалізації продукції (товарів та послуг) за видами економічної діяльності за КВЕД-2010 за 2018 рік.

Згідно з отриманими даними Держстату, галузь видобування руд металів (вид економічної діяльності В07 «Добування металевих руд») протягом 2018 року сумарно реалізувала продукцію загальною вартістю 142 962,67 млн грн. Вартість реалізованої продукції галузі добування залізних руд (вид економічної діяльності В07.1 «Добування залізних руд») становила 128 674,91 млн грн.

Розрахунок вартості Незалежним адміністратором не проводився через експортну орієнтацію галузі видобування руд металів та у зв’язку з реалізацією руд заліза з різним рівнем збагачення.

В ході звітування підзвітних компаній в рамках підготовки Звіту ІПВГ, загальна виручка підзвітних компаній галузі видобування руд заліза становила 116 809,76 млн грн (без ПДВ).

Обсяг експорту руд та концентратів заліза неагломерованих в 2020 році збільшився на 24,17% порівняно з 2019 роком і досяг значення 30 857,32 тис. т вартістю 2 542,24 млн дол. США. Експорт руд та концентратів заліза неагломерованих здійснювався більш, ніж в 20 країн, проте більшу частину (61,69% загального обсягу) було направлено в Китай.

Обсяг експорту руд та концентратів заліза агломерованих також збільшився, проте нижчими темпами у порівнянні з неагломерованими рудами. У 2020 році було експортовано 15 435,52 тис. т руд та концентратів заліза агломерованих, що на 2,55% більше за аналогічний показник попереднього року. Найбільшу частку було направлено в Китай (53,85%) та Австрію (14,46%).

Обсяг імпорту руд заліза в 2020 році залишався незначним: неагломерованих - 0,12 тис. т вартістю 0,07 млн дол. США, агломерованих - 0,78 т вартістю 4,82 тис. дол. США. Імпорт здійснювався з 9 країн, в тому числі з Нідерландів, Швеції, Росії, Ефіопії, Німеччини.

Обсяг експорту руд та концентратів заліза неагломерованих у 2019 році склав 24 850,76 тис. т. вартістю 1774,26 млн дол. США і збільшився на 17,18% порівняно з 2018 роком. Найбільшу частку було експортовано в Китай - 42,73% загального експорту або 10618,91 тис. т. Наступними країнами за обсягами експорту були Польща (18,68% або 4 642,67 тис. т), Чехія (16,47% або 4642,67 тис. т), Словаччина (8,17% або 2029,53 тис. т) та інші.

Обсяг експорту руд та концентратів заліза агломерованих у 2019 році становив 15051,08 тис. т, що на 4,12% менше за аналогічний показник у 2018 році. Значну частку було експортовано в Китай (31,91% загального обсягу експорту), а також в Австрію (16,17%), Німеччину (7,32%), Сербію (6,99%), Японію (6,91%) та інші країни.

Обсяг імпорту руд та концентратів заліза неагломерованих у 2019 році становив 0,28 тис. т. вартістю 0,12 млн дол. США. Його зменшення на 99,74% порівняно з 2018 роком пов’язано з припиненням постачання з Росії. Основними постачальниками стали Нідерланди (76,50% загального обсягу імпорту) й Велика Британія (23,25%).

Обсяг імпорту руд та концентратів заліза агломерованих в 2019 році склав 13,96 тис. т. та збільшився більше, ніж в 4 рази порівняно з 2018 роком. Майже весь обсяг імпорту було поставлено з Росії.

У 2018 році обсяг експорту агломерованих руд та концентратів заліза склав 15 698,23 тис. т. вартістю 1611,07 млн дол. США . Обсяг експорту у 2018 році на 5,06% збільшився, порівняно з попереднім роком. Як і в 2017 році, найбільший обсяг руд та концентратів заліза агломерованих було експортовано в Австрію (16,25%) й Китай (15,21%), а також Німеччину (9,78%) й Словаччину (9,92%).

Обсяг імпорту руд та концентратів заліза неагломерованих в 2018 році збільшився відносно попереднього року на 53,23% і склав 109,06 тис.т. вартістю 7,98 млн.дол. США. Основним постачальником залишалася Росія, що займала переважну частку в обсязі імпорту - 99,80% (108,85 тис.т.).

Імпорт руд та концентратів заліза агломерованих зменшився на 98,82% у 2018 році відносно 2017 року й склав 2,67 тис.т. вартістю 316,06 тис.дол. США.

Станом на 01.01.2021 р. обсяг балансових запасів кам'яного вугілля в Україні становив 41 185,36 млн т. В основному запаси кам’яного вугілля поширені на території двох басейнів – Донецького та Львівсько-Волинського

Запаси кам’яного вугілля в Україні належать до різних марок за класифікацією якості. Зокрема, найбільша частка запасів припадає на кам’яне вугілля марки Д (довгополум’яне) – 31,48% загального обсягу запасів, а також на вугілля марки Г (газове) – 18,71% та марки ДГ (довгополум’яно-газове) – 15,42%. Решта запасів належать до кам’яного вугілля марок А (антрацити), Ж (жирне), П (пісне), К (коксівне) та інших.

Найбільша частка балансових запасів кам’яного вугілля в Україні (97,30% або 40 072,83 млн т) зосереджена в Донецькому вугільному басейні, який розташований на території Дніпропетровської, Донецької, Луганської та Харківської областей. Значну частину балансових запасів Донецького басейну складає вугілля марок Д (32,43%), Г (18,18%), ДГ (15,02%), А (15,23%).

В Донецькому басейні нараховується близько 120 робочих пластів, серед яких 65 знаходяться в стані експлуатації. Вугільні пласти басейну належать до тонких пластів, а глибина їх залягання варіюється від 60-70 м до 1 500-1 700 м й зростає в північно-східному напрямку.

Станом на 01.01.2021 р., в Донецькому басейні 18 563,2 млн т балансових запасів кам’яного вугілля розроблялися та були підготовлені до освоєння, 10 774,7 млн т – знаходилися на резервних розвіданих ділянках та були підготовлені до освоєння, а решта запасів ще не були підготовлені до промислового освоєння.

На території Львівсько-Волинського басейну зосереджено значно менші обсяги запасів вугілля – 1 112,53 млн т або 2,70% загального обсягу балансових запасів. Львівсько-Волинський басейн розташований в південно-західній окраїні Волино-Подільської плити й займає північно-східну частину Волинської й південно-західну частину Львівської областей. Станом на 01.01.2021 р. у Львівсько-Волинському басейні розроблялися і були підготовлені до освоєння 803,0 млн т балансових запасів вугілля. Потужність покладів кам’яного вугілля зростає в напрямі від північного сходу до південного заходу в межах 600-1 200 м. Балансові запаси басейну включають кам’яне вугілля марок ДГ (22,28%), Г (39,38%), Ж (23,78%), К (14,56%).

В 2020 році обсяг запасів кам’яного вугілля зменшився на 0,16% порівняно з 2019 роком. Як і в попередньому році, запаси кам’яного вугілля були сконцентровані на території шести областей: Луганської (34,74% загального обсягу балансових запасів), Донецької (32,32%), Дніпропетровської (25,41%), Харківської (4,82%), Львівської (2,54%), Волинської (0,16% )

У 2019 році основні запаси кам’яного вугілля України були зосереджені в Донецькому та Львівсько-Волинському басейнах. Станом на кінець 2019 року обсяг балансових запасів кам’яного вугілля (категорії А+В+С1) в Україні склав 41 253,23 млн.т.

Кам’яне вугілля в Україні різноманітне за класифікацією якості: найбільш поширене вугілля марки Д, або довгополум’яне, запаси якого становили 31,43% балансових запасів в 2019 році. На другому та третьому місцях були газове вугілля (марка Г) та довгополум’яно-газове (марка ДГ), на які припадало 18,71% та 15,60% загальних балансових запасів в звітному періоді відповідно.

В Донецькому басейні було зосереджено 97,35% всіх балансових запасів кам’яного вугілля, яке представлене переважно такими марками: довгополум’яне (32,29%), газове (18,12%), довгополум’яно-газове (15,40%) та антрацитами (15,16%). Загальна кількість робочих пластів вугілля збільшується із заходу на схід та від периферії до центру басейну. У 2019 році експлуатуються 65 вугільних пластів, потужність яких перевищує 0,5 м при крутому заляганні та 0,6 м при пологому заляганні. Протягом звітного періоду в Донецькому вугільному басейні розроблялось та було підготовлено до освоєння 18 858,60 млн.т. балансових запасів, з них експлуатується 8101,50 млн.т. вугілля.

Львівсько-Волинський басейн характеризується нижчим рівнем освоєння родовищ та меншим обсягом запасів вугілля – 1093,10 млн.т. або 2,65% від загальних балансових запасів в Україні. З них найбільш поширеними є високоякісне енергетичне та коксівне вугілля таких марок: газове (40,14%), довгополум'яно-газове (22,69%) та жирне (22,88%). Вугільні пласти Львівсько-Волинського басейну віднесені до тонких та, рідше, середніх, потужність яких складає 0,6-1,0 м. та 1,9-2,0 м. відповідно. Станом на 01.01.2020 р. у Львівсько-Волинському басейні розроблялось та було підготовлено до освоєння 680,00 млн.т. балансових запасів вугілля категорії А+В+С1.

В розрізі адміністративних областей, найбільші запаси кам’яного вугілля зосереджені на території Луганської та Донецької областей – 34,69% та 32,25% від загального обсягу запасів відповідно. На третьому місці Дніпропетровська область, де станом на 01.01.2020 року запаси кам’яного вугілля складали 25,60% від загальних запасів. Решта 7,47% від загальних запасів розподілені між Харківською, Львівською та Волинською областями.

У 2019 році вугілля марки Д (довгополум’яне) становило 31,32% сумарних балансових запасів кам’яного вугілля. На другому місці було вугілля марки Г (газове), на яке припадало 18,83% сумарних балансових запасів кам’яного вугілля. В Донецькому басейні у 2019 році нараховувалось 330 пластів і прошарків вугілля, з яких експлуатуються 65, потужністю 0,50-0,60 м. Запаси вугілля в басейні підраховані переважно до глибини 1 200-1 500 м, а в окремих районах Донецької та Луганської областей – до глибини 1 600 м. та 1 800 м. відповідно.

Згідно з розподілом кам’яного вугілля за марками у 2018 році, в Донецькому басейні найбільш поширене вугілля марки Д та Г, на які припадає 32,17% та 18,26% сумарних запасів басейну відповідно. На третьому і четвертому місці було довгополум’яно-газове вугілля (15,51%) та високоякісні антрацити (15,11%). Загалом, згідно з даними ДНВП «Геоінформ України» у звітному періоді розроблялось та було підготовлено до освоєння 19032,9 млн.т. балансових запасів вугілля.

Промислова вугленосність Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну пов’язана з кам’яновугільними відкладами нижнього карбону, потужність яких поступово збільшується від 600 м, на північному сході, до 1 200 м, на південному заході. Вугільні пласти Львівсько-Волинського басейну відносяться до категорії тонких (0,6 – 1,0 м.), рідше – середніх (1,9 – 2,0 м.), переважно невитриманих за потужністю та площею розповсюдження. За категоріями якості, найбільш поширеним є вугілля категорії ДГ та Г, на які припадає 22,67% та 40,17% сумарних запасів вугілля у Львівсько-Волинському басейні. Станом на 01.01.2019 р. у басейні розроблялось та було підготовлено до освоєння 680,7 млн.т. вугілля.

У розрізі адміністративних областей найбільші запаси кам’яного вугілля зосереджені на території Луганської та Донецької областей – 34,56% та 32,38% сумарних балансових запасів в Україні.

Згідно з даними ДНВП «Геоінформ України», у 2020 році проводився ряд розвідувальних робіт на території Донецького басейну. Зокрема, виконувались геологорозвідувальні роботи на Межівській площі, проводились роботи з детальної геолого-економічної оцінки на таких об`єктах: шахти «Дніпровська», «ім. М. І. Сташкова», «Благодатна», імені Героїв космосу Дніпропетровської області, шахта «Красноармійська Західна № 1» Донецької області.

Протягом 2019 року згідно з даними ДНВП «Геоінформ України», в Донецькому басейні проводились геолого-розвідувальні роботи ДРГП «Донецькгеологія» на Межівській площі за кошти Державного бюджету. В Львівсько-Волинському басейні геолого-розвідувальні роботи не проводились.

На території Львівсько-Волинського басейну геолого-розвідувальні роботи не проводились.

Згідно з даними ДНВП «Геоінформ України», у 2018 році геолого-розвідувальні роботи за рахунок коштів Державного бюджету в Донецькому басейні не проводились. Львівською геологорозвідувальною експедицією ДП «Західукргеологія» НАК «Надра України» не виконувались у звітному періоді геологорозвідувальні роботи на полі шахти «Любельська №4» у Львівсько-Волинському басейні. Через відсутність бюджетного фінансування, Олександрівською КГРП ДП «Центрукргеологія» НАК «Надра України» не виконувались геологорозвідувальні роботи в Дніпровському басейні на ділянці Миронівській Південній, Криничуватському родовищі, Мелехівській ділянці Сула-Удайського родовища.

У 2020 році дані щодо обсягів видобування кам’яного вугілля було зібрано з джерел таких державних органів: Держстат, Міненерго, Держгеонадра (збір та обробку даних для Держгеонадра здійснює її науково-виробнича установа ДНВП «Геоінформ України»). Дані щодо видобування, зібрані з наведених вище джерел інформації, відрізняються між собою: розбіжність значень Держстату та Міненерго становить 1,26%, Держстату та Держгеонадра – 39,80%, Міненерго та Держгеонадра – 39,03% . Причиною таких розбіжностей може бути застосування державними органами різних підходів до обліку інформації. Наприклад, Держгеонадра здійснює збір даних щодо видобування кам’яного вугілля на основі звітних форм № 5-гр (тверді горючі, металічні та неметалічні корисні копалини), які щорічно заповнюються й подаються користувачами надр. Згідно з даними формами, показники зміни балансових запасів у результаті видобутку та зміни балансових запасів у результаті втрат під час видобутку враховуються окремо, що може бути однією з причин розбіжності даних Держгеонадра з іншими джерелами інформації. Держстат здійснює збір інформації щодо обсягу видобутку кам’яного вугілля відповідно до форми державного статистичного спостереження № 1П-НПП (річна) «Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції». Форма № 1П-НПП (річна) містить дані про кількість виробленої продукції (в т. ч. супутньої, побічної) включно з продукцією, призначеною для подальшої переробки на тому самому підприємстві, а також продукцію, вироблену для його власних потреб.

Усі перелічені вище джерела даних відображають зниження обсягів видобування кам’яного вугілля в 2020 році порівняно з 2019 роком. А саме, згідно з даними Міненерго обсяг видобування зменшився на 7,71%, Держстату – на 11,11%, Держгеонадра – на 25,93%.

Згідно з даними Міненерго, загальний обсяг видобування кам’яного вугілля в 2020 році становив 28 818,09 тис. т, 55,52% якого припадало на Дніпропетровську область, 39,04% - на Донецьку, решта - на Львівську, Луганську, Волинську області.

У 2020 році приватні компанії видобувли понад 90% всього кам’яного вугілля. При цьому, тенденція до зменшення обсягів видобування кам’яного вугілля спостерігалося як у компаній з державною участю (-19,45%), так і в компаній приватного сектору економіки (-6,19%). Суттєве зменшення обсягів видобування в абсолютному вимірі в 2020 році порівняно з попереднім роком простежувалось у таких компаній: ПАТ «ДТЕК Павлоградвугiлля» (на 2 206,52 тис. т), ТОВ «ДТЕК Добропiллявугiлля» (на 1 019,52 тис. т), ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» (на 313,82 тис. т). Збільшення обсягів видобування кам'яного вугілля спостерігалося у таких компаній: ПАТ"Шахтоуправління Покровське" (на 1 131,05 тис. т), ТОВ "ш. 1/3 "Новогродівська" (на 553,18 тис. т), ТОВ Краснолиманська (124,31 тис. т), ДП Мирноградвугілля (на 61,60 тис. т) та інших.

За умови збереження поточних темпів видобування на рівні 2020 року, балансових запасів кам’яного вугілля в Україні вистачить на 1 429 років

У 2019 році джерелами консолідованих даних про обсяги видобування кам’яного вугілля є декілька державних органів: Держстат, Міненерго та Держгеонадра (за збір та обробку даних для Держгеонадра відповідальна її науково-виробнича установа ДНВП «Геоінформ України»). Проте їх дані суттєво відрізняються між собою, що може бути наслідком використання різних підходів до обліку інформації про видобування корисних копалин. Дані про загальний обсяг видобування кам’яного вугілля в 2019 році, надані Держстатом та Міненерго, відрізняються на 2,09%. В той же час порівнюючи дані Держгеонадра з даними Держстату і Міненерго, різниця значно суттєвіша – 39,51% (Держгеонадра /Держстат) та 31,63% (Держгеонадра /Міненерго).

Згідно з даними Міненерго, загальний обсяг видобування кам’яного вугілля в Україні в 2019 році знизився на 6,19% порівняно з попереднім роком та становив 31 224,37 тис. т. Скорочення обсягів видобування кам’яного вугілля протягом 2018-2019 рр. відображають і дані Держстату (на 2,62%). В той час, за даними Держгеонадра загальні обсяги видобування кам’яного вугілля зросли з 20019 тис.т. в 2018 р. до 23 722 тис. т в 2019 р., або на 18,50%.

В розрізі адміністративних областей найбільші обсяги видобування кам'яного вугілля припадають на Дніпропетровську область (58,31%), проте в 2019 році вони впали на 9,02% порівняно з попереднім роком. На другому місці була Донецька область, в якій видобувалось 11 258,67 тис. т кам’яного вугілля, або 36,06% від загального обсягу видобування в звітному періоді.

Серед вугільних компаній, основна частка загальних обсягів видобування кам’яного вугілля в 2019 році припадала на приватний сектор, лідером в якому було ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». Так, компанія видобула 18 207,46 тис. т кам’яного вугілля, або 58,31% від загального обсягу видобування в Україні. На другому місці було ПАТ «Шахтоуправління Покровське» на яке припадало 16,02% (5000,71 тис.т.) від загального обсягу видобування кам’яного вугілля у звітному періоді. Компанії, що перебувають у власності держави, забезпечили 11,42% від загального обсягу видобування в 2019 році, з яких найбільше було видобуто ДП «Львіввугілля» та ДП «Шахта імені Миколи Сафоновича Сургая» - 1258,44 тис.т. та 621,40 тис.т. кам'яного вугілля відповідно.

В цілому обсяг видобування кам’яного вугілля знизились як у державному так і приватному секторі – на 13,9% та 5,9% відповідно порівняно з 2018 роком. Серед державних компаній найбільш суттєве скорочення обсяг видобування кам’яного вугілля спостерігалось у ДП «Селидіввугілля» (на 68,09%), у приватному секторі – ТДВ «Шахта «Білозерська» (на 23,88%).

При збереженні поточних темпів видобування кам’яного вугілля балансових запасів вистачить ще на 1 321 років.

У 2018 році за консолідацію даних про обсяги видобування кам’яного вугілля в Україні відповідає три державні органи, а саме Держстат, Міненерго та Держгеонадра (збір та обробку даних для Держгеонадра реалізовує її науково-виробнича установа ДНВП «Геоінформ України»). Проте інформація з цих трьох джерел відрізняється між собою, поясненням чого може бути використання різної методики обліку інформації щодо видобування корисних копалин. Різниця у даних про обсяги видобування кам’яного вугілля у 2018 році Держстату та Міненерго незначна - 2,09%. В той же час, за даними Держгеонадра обсяг видобування. кам’яного вугілля у 2018 році був менший на 39,86% від аналогічного показника за даними Міненерго, та на 41,09% - за даними Держстату.

Загалом, згідно з даними Міненерго в 2018 році в Україні було видобуто 33 286,41 тис. т кам’яного вугілля, що на 4,67% нижче ніж у попередньому році. Проте за даними Держстату та Держгеонадра, обсяги видобування кам’яного вугілля зросли у звітному періоді – на 4,79% та 4,56% відповідно. У розрізі адміністративних областей найбільша частка обсягів видобування у звітному періоді припадала на Дніпропетровську (60,12%) та Донецьку (33,38%) області.

Протягом 2018 року основну частку загального обсягу видобування кам’яного вугілля забезпечили компанії приватного сектору економіки. Так, більше половини сумарного обсягу було видобуто ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» - 60,12% або 20011,78 тис.т. У державному секторі економіки лідером з видобування кам’яного вугілля було ДП «Львіввугілля», видобувши 1 413,62 тис.т. у звітному періоді.

Загалом в 2018 році спостерігалось скорочення обсягів видобування порівняно з попереднім роком компаніями як державного, так і приватного сектору економіки – на 14,46% та 3,09% відповідно. Серед компаній державного сектору найбільш різке падіння обсягів видобування спостерігалось в ДП «ВК Краснолиманська» - на 88,13%; та у ДП «Селидіввугілля» - на 51,11% порівняно з 2017 роком. Варто зазначити, що в березні 2017 року група ДТЕК заявила про втрату управління підприємствами ТОВ «ДТЕК Комсомолець Донбасу», ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» та ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит», що розташовані на території Донецької й Луганської областей, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

В рамках підготовки Звіту ІПВГ за 2020 рік для розкриття інформації щодо вартості видобування кам’яного вугілля, було викорситано два джерела інформації:

Держстат регулярно здійснює публікацію даних щодо обсягу реалізованої промислової продукції за видами економічної діяльності згідно з класифікацією КВЕД-2010. Згідно з даними Держстату, за 2020 рік галуззю добування кам'яного та бурого вугілля (вид економічної діяльності з кодом В05 «Добування кам'яного та бурого вугілля») у звітному періоді було реалізовано продукцію вартістю 57 142,50 млн грн. У публічних джерелах інформації відсутні дезагреговані дані про вартість реалізованої продукції тільки галузі видобування кам'яного вугілля окремо.

Згідно з вимогами Закону про ІПВГ, в рамках підготовки Звіту ІПВГ за 2020 підзвітні видобувні компанії надали інформацію щодо їх виручки від реалізації товарної продукції власного видобутку. З усіх підзвітних компаній, 14 компаній належали до галузі видобування кам’яного вугілля, а їх суманий обсяг виручки від реалізації товарної продукції на території України склав 29 587,94 млн грн (без ПДВ) у 2020 році.

В рамках Звіту ІПВГ за 2019 рік, для розкриття інформації щодо вартості видобування кам’яного вугілля було застосовано інформацію із двох джерел:

Розрахунок Незалежного адміністратора базувався на відкритих джерелах інформації і був здійснений з метою отримання дезагрегованої інформації щодо вартості продукції галузі видобування кам’яного вугілля. Обрахунок ґрунтувався на середньозважених показниках цін на вугілля і враховував ставки на перевезення та перевантаження протягом 2019 року. Точна інформація щодо вартості кам’яного вугілля в Україні відсутня у зв’язку з відсутністю повністю нерегульованих ринків видобувної продукції. Результати, отримані Незалежним адміністратором. Вартість видобутого в Україні кам’яного вугілля у 2019 році, згідно розрахунку незалежним адміністратором становить 56 527,32 млн.грн.

З метою розкриття інформації щодо вартості видобування кам’яного вугілля в рамках Звіту ІПВГ за 2018 рік, було використано три джерела інформації:

Згідно з даними Держстату, загальний обсяг випуску продукції галузі видобування кам’яного та бурого вугілля у 2018 році склав 113,97 млрд грн, що становило 1,28% від загального випуску товарів і послуг по Україні. Показник випуску відображає вартість загального обсягу продукції, що є результатом виробничої діяльності суб’єктів господарювання (резидентів) у звітному періоді.

З метою отримання дезагрегованої інформації, Незалежним адміністратором був здійснений розрахунок вартості продукції галузі видобування кам’яного вугілля на основі відкритих джерел інформації. Зважаючи на відсутність в Україні повністю нерегульованих ринків видобувної продукції, точна інформація щодо вартості кам’яного вугілля відсутня. Розрахунок Незалежного адміністратора ґрунтувався на середньозважених показниках цін на вугілля із врахуванням цін на перевезення та перевантаження протягом 2018 року. Вартість видобутого в Україні кам’яного вугілля у 2018 році, згідно розрахунку незалежним адміністратором становить 87 775,28 млн.грн. згідно даних Держстату 113 974,00 млн.грн.

У 2020 році обсяг експорту кам’яного вугілля зменшився на 82,94% порівняно з 2019 роком і склав 2,55 тис. т вартістю 0,23 млн дол. США. Найбільшу частину кам’яного вугілля було експортовано в Польщу (76,68% загального обсягу експорту вугілля), а також Молдову (10,83%) та Угорщину (9,29%).

Обсяг імпорту кам’яного вугілля в 2020 році також зменшився і склав 16 951,03 тис. т, що на 19,60% менше порівняно з 2019 роком. Більшість обсягу кам’яного вугілля було імпортовано з Росії (70,24%), а решту – з США (20,28%), Казахстану (7,55%) та інших країн.

Обсяг експорту кам’яного вугілля у 2019 році порівняно з 2018 зменшився на 76,59%. Більша частка експорту кам’яного вугілля (93,39%) припадала на Молдову – 13,95 тис. т вартістю 0,58 млн. дол. США. Також в 2019 році кам’яне вугілля було експортовано до Угорщини, Польщі, Литви.

Обсяг імпорту кам’яного вугілля в 2019 році скоротився на 1,42% порівняно з 2018 роком та склав 21 082,04 тис.т. Більша частина обсягу імпорту кам’яного вугілля, а саме 68,55%, припадала на Росію (14 452,10 тис.т. вартістю 1641,04 млн.дол. США). На другому місці були США – 21,46% загального обсягу імпорту, або 4523,99 тис. т. вартістю 888,59 млн. дол. США. Імпорт також здійснювався з Казахстану (4,16%). Інші 5,83% загального обсягу імпорту припадали на Колумбію, Австралію, Польщу та інші країни.

В 2019 році обсяг експорту впав на 76,59% до 14,94 тис. т, а основною країною призначення була Молдова. Більшість імпорту кам’яного вугілля припадало на Росію (68,55%). Загалом, обсяг імпорту в 2019 році склав 21 082,04 тис.т.

Згідно з даними Держстату, обсяг експорту кам’яного вугілля з України у 2018 році скоротився на 89,96% порівняно з 2017 роком (635,76 тис. т) і становив 63,80 тис.т. Значна частка, а саме 40,78% експорту кам’яного вугілля було направлено в Росію (26,02 тис.т. вартістю 4,6 млн дол. США); 29,10% - в Молдову (18,56 тис.т. вартістю 0,72 млн.дол. США); 27,12% - в Словаччину (17,3 тис.т. вартістю 3,2 млн.дол. США); інші 3,01% - в Польщу, Угорщину, Румунію.

На відміну від експорту, обсяг імпорту кам’яного вугілля у 2018 році зріс на 8,14% порівняно з попереднім роком (19 777,74 тис. т) і склав 21 386,95 тис. т. Більшість кам’яного вугілля (70,18%) було імпортовано з Росії (15 008,81 тис. т вартістю 1 822,73 млн дол. США). До інших країн, з яких було здійснено імпорт кам’яного вугілля в 2018 році, належать США, Канада, Казахстан, ПАР, Австралія та інші.

В Україні зосереджено три нафтогазоносних регіони:

Переважна частина запасів вуглеводнів (нафти, газового конденсату і природного газу) залягають в межах Східного нафтогазоносного регіону, на який, відповідно, припадають найбільші обсяги видобування. У Східному регіоні знаходилося 76,50% запасів природного газу, а у Західному та Південному нафтогазоносному регіонах - 14,24% та 9,26% відповідно.

Станом на кінець 2020 року, обсяг балансових запасів нафти в Україні складав 84 796 тис. т. У Східному нафтогазоносному регіоні було зосереджено 51,18% загальних запасів нафти, у Західному та Південному – 35,77% та 13,05% відповідно. У розрізі адміністративних областей, у Івано-Франківській області залягала найбільша частина балансових запасів нафти – 19,51%, у Полтавській - 18,68%, у Сумській області – 17,24%.

В 2020 році в Україні обліковувалось 216 родовищ нафти, з яких найбільша частина є дуже дрібними родовищами. Дрібними вважаються 20 родовищ, невеликим – є Бугруватівське родовище у Сумській області, а середнім є лише 1 родовище – Глинсько-Розбишівське родовище, що у Полтавській області.

Станом на кінець 2019 року, сумарні балансові запаси нафти в 212-ти родовищах України нараховували 94 101 тис. т. Найбільший обсяг балансових запасів нафти залягає у Східному регіоні, а саме – 55,43%. На другому місці за обсягами запасів нафти знаходиться Західний нафтогазоносний регіон з часткою у загальних запасах України в розмірі 32,81%. Решта 11,76% запасів нафти сконцентровані в Південному регіоні. За адміністративними областями, найбільша доля балансових запасів нафти зосереджена в Полтавській – 24,54%, Івано-Франківській – 17,97%, Сумській – 16,23%, Львівській – 10,81%, Чернігівській областях – 9,16%.

Серед цих 212 родовищ нафти в Україні найбільша частина, а саме 189 родовищ, є дуже дрібними. Дрібними вважаються 20 родовищ, невеликими – 2 родовища, а середніми лише 1 родовище.) 17 головних родовищ нафти з найбільшими обсягами запасів, в яких сумарно сконцентровано 52,07% всіх балансових запасів нафти в Україні. Згідно з даними ДНВП «Геоінформ України», станом на 01.01.2019 року Державним балансом запасів нафти враховано 205 родовищ із загальними запасами 99 986 тис. т.

У 2018 році більше половини запасів нафти, а саме 53,65%, зосереджені в Східному нафтогазовому регіоні. У розрізі адміністративних областей, у Східному регіоні найбільші запаси знаходяться в Полтавській (23,25%) та Сумській (15,81%) областях. На другому місці перебуває Західний регіон, балансові запаси нафти якого становлять 35,28%. Близько половини усіх запасів Західного регіону розміщуються на території Івано-Франківської області (18,77%). Південний регіон має найменші запаси нафти, що складають 11,07% загальних запасів в Україні.

За ступенем промислового освоєння родовищ нафти виділяють:138 родовищ, що розробляються (балансові запаси 82 325 тис. т або 82,34%); 4 родовища, які підготовлені до промислового освоєння (балансові запаси 1 786 тис. т або 1,79%); 25 родовищ на етапі розвідувальних робіт (балансові запаси 7 069 тис. т або 7,07%); 27 родовищ, котрі законсервовані (балансові запаси 8 806 тис. т або 8,81%).

Родовища нафти в Україні, в загальному, відносяться до розряду дрібних і дуже дрібних. Серед 205 балансових (видобувних) родовищ до дрібних відносять 21 родовище, до дуже дрібних – 181. Два родовища – Яблунівське (Полтавська область) та Бугруватівське (Сумська область) відносяться до невеликих, а Глинсько-Розбишівське (Полтавська область) – єдине родовище на території України, яке відносять до середніх.

Георозвідувальні роботи, проведені у 2020 році, призвели до приросту балансових запасів нафти в обсязі 141 тис. т. З них на підприємствах АТ «НАК «Нафтогаз України» - 50 тис. т, а на приватних підприємствах – 91 тис. т.

В 2019 році за результатами проведення геологорозвідувальних робіт видобувними підприємствами на території України спостерігався приріст балансових запасів нафти в обсязі 767 тис. т. З них на підприємствах НАК «Нафтогаз України» - 686 тис. т, а на підприємствах приватного сектору економіки – 81 тис. т.

Згідно з даними ДНВП «Геоінформ України», за результатами геологорозвідувальних робіт на території України у 2018 році відбувся приріст балансових (видобувних) запасів нафти в кількості 351 тис. т, з яких 333 тис. т по нових покладах та родовищах. На родовищах, що знаходяться на балансі державного сектору економіки (НАК «Нафтогаз України»), внаслідок суттєвих розвідувальних робіт відбувся приріст запасів в обсязі 53 тис. т; на родовищах, які знаходяться на балансі комерційних підприємств, приріст склав 298 тис. т.

Загальний обсяг видобування нафти в Україні у 2020 році зменшився на 2,91% порівняно з попереднім роком та скалв 1 671 тис. т. Аналогічно до природного газу, основним регіоном видобування нафти є Східний нафтогазоносний район, де у 2020 році було видобуто 67,32% загального обсягу нафти. Решта видобування здійснюється у Західному регіоні. У розрізі адміністративних областей, в Сумській області було видобуто найбільше нафти – 40,22% від всього обсягу видобування в Україні. В Івано-Франківській та Чернігівській областях було видобуто 22,20% та 14,54% загального обсягу нафти відповідно.

Найбільші обсяги нафти в Україні видобуває ПАТ «Укрнафта» (дочірня компанія АТ «НАК «Нафтогаз України») - 86,06% загального видобутку. Сумарно на компанії приватного сектору припадало 10,17% загального обсягу видобування нафти.

У 2019 році видобування нафти було сконцентроване у Східному нафтогазоносному регіоні – 68,68%, решта видобування здійснюєвалось у Західному регіоні. В розрізі адміністративних областей, в Сумській області було видобуто найбільше нафти – 686 тис. т. або 39,86% всього видобутку в Україні. На другому і третьому місці знаходились Івано-Франківська і Чернігівська області з обсягами видобування нафти в розмірі 368 тис. т (21,38%) і 263 тис. т. (15,26%) відповідно.

Найбільші обсяги нафти в Україні видобуває ПАТ «Укрнафта» (дочірня компанія НАК «Нафтогаз України») - 1459 тис. т нафти або 84,78% загального видобутку у 2019 році. Сумарно на компанії в опосередкованій власності держави у 2019 році припала переважна частка обсягів видобування нафти – 89,77%, решта 10,23% - на приватні компанії. Як для компаній державного, так і приватного сектору економіки спостерігався ріст обсягів видобування нафти.

Згідно з даними ДНВП «Геоінформ України», обсяги видобування нафти у 2018 році склали 1622 тис. т і зросли на 7,06% порівняно із 2017 роком. Основна частка видобування, а саме 1124 тис. т або 69,30%, була сконцентрована у Східному регіоні. В розрізі адміністративних областей України, лідерами стали Сумська область - 653 тис. т (40,26%) та Чернігівська область - 267 тис. т (16,46%). З родовищ Західного регіону у 2018 році було видобуто 498 тис. т. нафти (30,70% від усього обсягу видобування), більше половини припало на Івано-Франківську адміністративну область – 356 тис. т, або 21,95%. У Південному регіоні протягом 2018 року видобування нафти не проводилось. Загалом, найбільший приріст обсягів видобування нафти у 2018 році відбувся на території Харківської адміністративної області - на 25%. У розрізі видобувних компаній, найбільші обсяги видобування нафти припадали на ПАТ «Укрнафта» (дочірня компанія НАК «Нафтогаз України»), що у 2018 році видобула 1391 тис. т. нафти або 85,76% від сумарного видобутку в Україні. Загалом, 90,38% всього видобування нафти в Україні здійснюється компаніями у власності держави. На приватний сектор економіки припало 9,62% всього видобування нафти.

Станом на 2020 рік, система магістральних нафтопроводів України, що перебуває у користуванні АТ «Укртранснафта», складалася з 19 нафтопроводів загальною довжиною 3 506,6 км (4 767,4 км в одну нитку) та діаметром до 1 220 мм. Потужність системи на вході становила 114 млн т/рік, а на виході – 56,3 млн т/рік. Загальна номінальна ємність резервуарних парків системи складала 1 083 тис. куб. м. Система нафтопроводів в Україні включає морський нафтовий термінал «Південний» та 28 нафтоперекачувальних станцій, частина з яких задіяні у безпосередньому транспортуванні нафти. Транспортування нафти в Україні здійснює виключно АТ «Укртранснафта», засновником і єдиним акціонером якого є АТ «НАК «Нафтогаз України».

Протягом 2020 року загальний обсяг транспортованої нафти в Україні збільшився на 1,94% і склав 15,8 млн. т. нафти. З них, обсяг транспортованої нафти до НПЗ збільшився на 8,33%, а транзит нафти нафтопроводами – зменшився на 0,076%. У 2020 році було присутнє зниження попиту на нафту через пандемію COVID-19, проте можливість експорту нафти з басейну Чорного моря до Білорусі допомогло забезпечити загальний об’єм транспортованої нафти на рівні навіть вище попереднього року. Крім того, у 2020 році АТ «Укртранснафта» надала послуги зі зберігання нафти обсягом 91,8 тис. т.

Станом на 2019 рік система магістральних нафтопроводів України складається з 19 нафтопроводів загальною довжиною 3 506,6 км (4 767,4 км в одну нитку) та діаметром до 1 220 мм. Потужність системи на вході становить 114 млн т/рік, а на виході – 56,3 млн т/рік. Загальна номінальна ємність резервуарних парків системи складає 1 083 тис. куб. м. Також, система нафтопроводів в Україні включає морський нафтовий термінал «Південний» та 28 нафтоперекачувальних станцій. На північно-західному кордоні система з’єднана з Білоруссю, на північно-східному з Росією. На західному - з Угорщиною та Словаччиною, де пролягає транзитний шлях нафти з Білорусі до країн ЄС. Транспортування нафти в Україні здійснює виключно АТ «Укртранснафта», засновником і єдиним акціонером якого є ПАТ «НАК «Нафтогаз України».

У звітному 2019 році АТ «Укртранснафта» збільшило обсяги загального транспортування нафти на 0,65% - з 15,4 млн т у 2018 році до 15,5 млн т у 2019 році. З них обсяг внутрішнього транспортування на НПЗ становив 2,4 млн т, що на 14,29% більше ніж у попередньому році, в той час як обсяг транзиту нафти впав на 1,50% у порівнянні з 2018 роком та склав 13,1 млн. т. Одним із факторів зниження обсягів транзиту нафти територією України були вимушені зупинки транзиту через погіршення якості сировини (підвищений вміст хлорорганічних сполук в нафті), що надходила через трубопровід «Дружба» з російського напрямку.

У 2018 році роль системи магістральних нафтопроводів України полягала в транспортуванні нафти від внутрішніх видобувних компаній до нафто-переробних заводів (НПЗ), транспортування імпортованої нафти до внутрішніх НПЗ, а також транзиту нафти до країн ЄС територією України. Реалізацію послуг з транспортування нафти в Україні здійснює виключно АТ «Укртранснафта», 100% статутного капіталу якого належить ПАТ «НАК «Нафтогаз України». Структурними підрозділами АТ «Укртранснафти» є філії «Магістральні нафтопроводи «Дружба» (транспортування нафти на Дрогобицький НПЗ та Нафтохімік Прикарпаття), «Придніпровські магістральні нафтопроводи» (транспортування нафти на Лисичанський НПЗ (зупинений станом на 2017 рік) та Кременчуцький НПЗ) і «Південні магістральні нафтопроводи» (Херсонський НПЗ), зупинений в 2005 році, та Одеський НПЗ, який у 2017 році рішенням Суворівського районного суду м. Одеси був конфіскований на користь держави).

Загалом, система магістральних нафтопроводів України складається з 19 нафтопроводів загальною довжиною 3 506,6 км (4 767,4 км в одну нитку) та діаметром до 1 220 мм. Серед основних технічних характеристик системи, потужність на вході становить 114 млн. т./рік, а на виході – 56,3 млн. т./рік. Загальна номінальна ємність резервуарних парків системи складає 1 083 тис. куб. м. Крім того система нафтопроводів включає морський нафтовий термінал «Південний» та 28 нафтоперекачувальних станцій. В 2018 році було відновлено роботу ділянки нафтопроводу Одеса-Кременчук та першої черги нафтопроводу Мозир-Броди.

В 2018 році обсяг загального транспортування нафти знизився на 3,75% у порівнянні з попереднім роком та становив 15,4 млн т., з них обсяг транзиту нафти склав 13,3 млн т, а обсяг транспортування нафти на НПЗ України – 2,1 млн т (більше на 0,2% порівняно з 2017 роком. У звітному періоді продовжувалась загальна тенденція падіння обсягів транзиту нафти. Так, обсяг транзиту нафти у 2018 році впав на 4,32%, з 13,9 млн. т. у 2017 році до 13,3 млн. т. у 2018 році.

У 2020 році діяли тарифи на транспортування нафти магістральними трубопроводами АТ «Укртранснафта» для споживачів України, встановлені Постановою НКРЕКП від 11.10.2019 року №210897 для 6 магістральних трубопроводів. Ця постанова передбачала у 2020 році два етапи перехідного періоду зміни тарифів: до 31 жовтня 2020 року та з 1 листопада 2020 року.

У 2019 році, в період до 1 листопада 2019 року, діяли тарифи на транспортування нафти та нафтопродуктів АТ «Укртранснафта» для споживачів України, встановлені постановою НКРЕКП від 23.12.2016 року №2362 для 18 магістральних трубопроводів. Проте, враховуючи, що до Порядку формування тарифів на транспортування нафти магістральними трубопроводами були внесені зміни з метою запровадження механізму поетапного перегляду тарифів, починаючи з листопада 2019 року до 31 жовтня 2020 року (перший рік перехідного періоду) для АТ «Укртранснафта» діяли інші тарифи та було зменшено кількість маршрутів транспортування з 18 до 6.

Протягом 2018 року діяли такі ж тарифи на транспортування нафти магістральними трубопроводами АТ «Укртранснафта» для 18 маршрутів, як і у попередньому році, затверджені постановою НКРЕКП №2362. Механізм розрахунку тарифів також залишався незмінним та здійснювався на основі Методики, затвердженою в постанові НКРЕКП №993.

Варто зазначити, що в 2018 році вносились зміни до Порядку формування тарифів на транспортування нафти та нафтопродуктів магістральними трубопроводами з метою запровадження механізму поетапного перерахунку тарифів для споживачів України до економічно обґрунтованого рівня. Передбачається, що такі зміни дозволять уникнути значного скорочення обсягів транспортування нафти внаслідок різкого зростання тарифів транспортування. Це також забезпечить замовників послуг з транспортування трирічним перехідним періодом, який дозволить їм поступово адаптуватись до підвищення тарифів до цільового рівня. Протягом цього періоду тарифи на транспортування нафти магістральними трубопроводами будуть розраховуватись за спрощеним порядком із застосуванням щорічного коефіцієнта зростання тарифу.

Протягом 2020 року Україна здійснила експорт нафти в Білорусь в обсязі 80,00 тис. т вартістю 24,35 млн дол. США. Натомість у 2019 році експорту нафти зовсім не спостерігалося.

Обсяг імпорту нафти у звітному році також зріс і становив 1 245,59 тис. т порівняно з 790,63 в минулому році. Імпорт здійснювався з чотирьох країн: Азербайджану (70,15% загального обсягу імпорту в 2020 році), США (23,29%), Лівії (6,53%), Латвії (0,03%).

В 2019 році було експортовано незначний обсяг нафти обсягом 0,1 тис. т. вартістю 0,05 млн дол. США. Майже весь обсяг експорту здійснювався в Латвію (99,99%) і невелика його частина (0,01%) – в Об’єднані Арабські Емірати.

Обсяг імпорту нафти порівняно з 2018 роком збільшився на 3,10% і склав 790,63 тис. т. Більшість імпорту (76,67%) забезпечується Азербайджаном (606,18 тис. т вартістю 313,18 млн дол. США), на другому місці - США (173,83 тис. т вартістю 93,82 млн дол. США).

У 2018 році експорт нафти Україною не здійснювався. Обсяг імпорту нафти в 2018 році склав 766,83 тис. т нафти, що на 24,33% менше, ніж 2017 року. Майже весь обсяг імпорту (94,24%) надійшов з Азербайджану (722,66 тис. т вартістю 408,64 млн дол. США). Іншими країнами-постачальниками нафти були Іран (2,97% імпорту), Алжир (2,21%), Угорщина (0,35%), Росія (0,14%) та інші.

В Україні зосереджено три нафтогазоносних регіони

Родовища нафти та природного газу переважно є комплексними і за генетичними типами поділяються на нафтові, нафтогазові і газонафтові, нафтогазоконденсатні і газоконденсатнонафтові.

Переважна частина запасів вуглеводнів (нафти, газового конденсату і природного газу) залягають в межах Східного нафтогазоносного регіону, на який, відповідно, припадають найбільші обсяги видобування. У Східному регіоні знаходилося 76,50% запасів природного газу, а у Західному та Південному нафтогазоносному регіонах - 14,24% та 9,26% відповідно.

У 2020 році в Східному регіоні знаходилося 76,50% запасів природного газу, а у Західному та Південному нафтогазоносному регіонах - 14,24% та 9,26% відповідно.

Станом на кінець 2020 року, загальний обсяг балансових запасів природного газу в Україні склав 719 064 млн куб. м, що менше на 7,60% у порівнянні з 2019 роком.

Серед адміністративних областей, найбільші обсяги запасів природного газу залягають на території Харківської, Полтавської та Львівської областей – 39,75%, 29,50% та 9,55% від загальних запасів в Україні відповідно. В цих областях розташована найбільша кількість родовищ природного газу. Зокрема, з усіх 467 родовища природного газу України, 101 родовище знаходиться в Полтавській області, 83 родовищ – в Харківській, 76 – у Львівській.

З усіх родовищ природного газу одне вважається крупним – Шебелинське родовище, що знаходиться на території Харківської області та розробляється АТ «Укргазвидобування». Великим родовищем є Західно-Хрестищенське – також розробляється АТ «Укргазвидобування» на території Харківської області. Ще 9 родовищ вважаються середніми, 18 родовищ – невеликими, 90 родовищ – дрібними, решта 348 родовищ – дуже дрібними. Найбільші родовища природного газу та їх обсяги балансових запасів вказані в таблиці нижче.

Згідно з даними ДНВП «Геоінформ України», станом на кінець 2019 року обсяг балансових запасів природного газу 458-ти родовищ в Україні оцінені в 778 195 млн куб. м. У Східному регіоні зосереджено 77,92% всіх балансових запасів природного газу України, зокрема в Харківській і Полтавській областях знаходяться найбільші обсяги запасів – 39,64% і 31,31% відповідно. Балансові запаси природного газу у Західному регіоні склали 13,53% від сумарних запасів України, серед них на Львівську область припало 9,11%. Решта 8,56% запасів знаходяться у Південному нафтогазоносному регіоні.

У 2019 році за ступенем промислового освоєння, 485 всіх родовищ, що містять запаси природного газу, розподілялися наступним чином:

Станом на 01.01.2019 року, загальні запаси природного газу складали 804 369 млн куб. м, що на 3,02% менше, ніж в попередньому звітному періоді. Більша частина покладів знаходяться в Східному регіоні (78,45%), а саме на територіях Харківської (39,52%) та Полтавської (31,90%) областей. Обсяги балансових запасів природного газу Західного регіону становлять 13,27%, більша частина яких (8,81%) знаходяться на території Львівської області. Південний регіон має невеликі запаси (8,28%), половина з них розміщується на шельфі Чорного моря (4,66%).

Згідно з Державним балансом запасів газу природного станом на 01.01.2019 року враховано 444 родовища. За обсягами балансових запасів в Україні родовища газу розподілені на наступні групи:

За ступенем промислового освоєння станом на 01.01.2019:

Відповідно до даних ДНВП «Геоінформ України», приріст балансових запасів природного газу в результаті геологорозвідувальних робіт на території України у 2020 році склав 9 327 млн куб. м, з них на підприємствах АТ «НАК «Нафтогаз України» - 7 386 млн куб. м, а на підприємствах приватного сектору економіки – 1 941 млн куб. м.

У 2019 році за результатами геологорозвідувальних робіт на території України відбувся приріст балансових запасів природного газу в обсязі 17 540 млн куб. м, з них на підприємствах НАК «Нафтогаз України» - 15 772 млн куб. м, а на підприємствах приватного сектору економіки – 1 768 млн куб. м.

У 2018 році приріст балансових запасів природного газу склав 21 806 млн куб. м, в тому числі, державний сектор (НАК «Нафтогаз України») - 16 210 млн куб. м, комерційні структури – 5 596 млн куб. м. За новими покладами та родовищами приріст склав 8 139 млн куб. м, що становить 37,32% загального приросту видобувних запасів природного газу у 2018 році.

Згідно з даними ДНВП «Геоінформ України», обсяг видобування природного газу в Україні склав 20 308 млн куб. м у 2020 році. 93,01% загального обсягу видобування природного газу припадало на Східний нафтогазоносний регіон.

У Західному нафтогазоносному регіоні було видобуто 6,95% всього природного газу, і лише незначний обсяг – у Південному нафтогазоносному регіоні на шельфі Азовського моря.

Харківська і Полтавська адміністративні області є лідерами з видобування природного газу - 45,49% та 43,48% від загального обсягу відповідно.

У 2020 році найбільшою компанією за обсягами видобування природного газу в Україні традиційно залишалося АТ «Укргазвидобування» (дочірня компанія АТ «НАК «Нафтогаз України») - компанія забезпечила 70,09% загального обсягу видобування. Найбільша з приватних компаній, ПрАТ «Нафтогазвидобування», видобула 9,05% загального обсягу видобування природного газу. ПАТ «Укрнафта» (дочірня компанія АТ «НАК «Нафтогаз України») – була третьою за обсягами видобування природного газу у 2020 році (5,52%).

У 2020 році сукупні обсяги видобування природного газу в Україні зменшилися на 2,01%. При цьому у найбільше зменшення спостерігалося серед компаній з державною участю (на 4,33%), а обсяги видобування приватними компаніями, навпаки, збільшилися на 6,00%.

У 2019 році обсяг видобування природного газу в Україні склав 20 724 млн куб. м. Майже весь він був сконцентрований у Східному нафтогазоносному регіоні, на який припало 93,49% всього обсягу видобування. В межах Східного регіону, Харківська і Полтавська адміністративні області лідирують за обсягами видобування – 9 732 млн куб. м (46,92% всієї видобутої нафти в Україні) і 8 708 млн куб. м (42,02%) відповідно. В Західному регіоні було видобуто 6,47% природного газу. В Південному регіоні видобування здійснювалося з шельфу Азовського моря у незначних обсягах (9 млн куб. м).

Порівняно з 2018 році загальні обсяги видобування скоротилися на 225 млн куб. м або на 1,07%. Зокрема значний спад видобування природного газу відбувся у Харківській (на 280 млн куб. м) та Дніпропетровській (на 134 млн куб. м) областях. Порівняно значне збільшення обсягів видобування спостерігалося тільки в Полтавській (на 94 млн куб. м) і Львівській (на 89 млн куб. м) областях.

За 2018 рік обсяги видобування природного газу в Україні зросли на 2,15% у порівнянні з 2017 роком і склали 20 949 млн куб. м. Найбільший приріст спостерігався на територіях Львівської (14,54%) та Чернігівської (12,12%) адміністративних областей.

Майже увесь об’єм видобування у 2018 році припав на територію Східного регіону – 19 692 млн куб. м або 94,00%. Найвищі показники видобування нафти мали Харківська (10 003 млн куб. м або 47,75%), Полтавська (8 614 млн куб. м або 41,2%) та Дніпропетровська (521 млн куб. м або 2,49%) адміністративні області.

Лідерами за обсягами видобування природного газу у 2018 році стали такі компанії:

Компаніями, що знаходяться у власності держави, протягом 2018 року сумарно видобуто 16 581 млн куб. м природного газу або 79,15% від загального обсягу. Обсяг видобування приватними компаніями склав 4 368 млн куб. м або 20,85%.

В рамках підготовки Звіту ІПВГ за 2020 рік для розкриття інформації щодо вартості видобування нафти та природного газу в Україні, було зібрано використано три джерела інформації: дані Держстату, розрахунок Незалежним адміністратором вартості видобутої продукції на основі відкритих джерел даних та інформація щодо виручки від підзвітних видобувних компаній, надана ними відповідно до вимог Закону про ІПВГ. За даними Держстату, у 2020 році обсяг реалізованої продукції галузі видобування нафти і газу (виді економічної діяльності В06 «Добування сирої нафти та природного газу» відповідно до КВЕД-2010) склав 84 126,4 млн грн. Розрахунок вартості видобутого природного газу та нафти був здійснений з метою отримання відповідної дезагрегованої інформації, оскільки у відкритому доступі така інформація відсутня. Це можна пояснити тим фактом, що в Україні відсутні повністю нерегульовані ринки видобувної продукції. Розрахунок вартості продукції галузі видобування нафти та природного газу Незалежного адміністратора базувався на середньозважених показниках цін на нафту та природний газ протягом звітного 2020 року, та склала для природного газу 78 886,43 млн грн.

Задля розкриття інформації щодо вартості видобування нафти та природного газу в Україні в рамках Звіту ІПВГ за 2019 рік, було використано два джерела інформації: обрахунок Незалежним адміністратором вартості видобутої продукції на основі відкритих джерел даних та інформація щодо виручки підзвітних видобувних, надана ними в рамках підготовки Звіту ІПВГ за 2019 рік. На основі відкритих джерел, Незалежним адміністратором було розраховано вартість продукції галузі видобування нафти та природного газу. Обрахунок здійснений з метою отримання дезагрегованої інформації, зважаючи на відсутність точної інформації щодо вартості видобування нафти та природного газу (пояснюється відсутністю в Україні повністю нерегульованих ринків видобувної продукції). Розрахунок незалежного адміністратора базувався на середньозважених показниках цін на нафту та природний газ протягом звітного періоду, а вартість склала 117 878,11 млн грн.

З метою розкриття інформації щодо вартості видобування нафти та природного газу в Звіті ІПВГ за 2018 рік було використано три джерела інформації:

Дані Держстату щодо випуску товарів і послуг відображають вартість загального обсягу продукції, що є результатом виробничої діяльності суб’єктів господарювання (резидентів) у звітному періоді. Згідно з інформацією Держстату, загальний обсяг випуску продукції галузі видобування сирої нафти та природного газу у 2018 році склав 163,38 млрд грн, або 1,84% загального випуску товарів та послуг в Україні.

Розрахунок вартості продукції галузі видобування нафти та природного газу Незалежним адміністратором базувався на відкритих даних і здійснений з метою отримання дезагрегованої інформації. Зважаючи на відсутність в Україні повністю нерегульованих ринків видобувної продукції, точна інформація щодо вартості нафти та природного газу у відкритих джерелах даних відсутня. Розрахунок незалежного адміністратора базувався на середньозважених показниках цін на нафту та природний газ у 2018 році.

Вартість видобутого природного газу в Україні у 2018 р., згідно з розрахунком Незалежного адміністратора склала 175 034,13 млн грн та 163 383, 00 млн грн за даними Держстату.

На відміну від попереднього року, у 2020 році Україна експортувала природний газ. Обсяг експорту природного газу становив 20,73 тис. куб. м вартістю 3,02 тис. дол. США і розподілився між трьома країнами: Словаччина (65,36% від загального обсягу), Болгарія (23,70%), Австрія (10,94%).

Імпорт природного газу відносно 2019 року зменшився на 22,30% й склав 9,14 млрд куб. м вартістю 1 464,82 млн дол. США. В основному природний газ імпортувався з Словаччини (35,48%), Швейцарії (19,64%), Угорщини (16,70%). Необхідно зазаначити, що інформація Держстату відображає відомості про комерційні потоки газу в режимі імпорту, а не про фізичні надходженнях до української ГТС. Значна частина природного газу надходила в режимі “митного складу”, і не обліковувалася Держстатом як імпорт.

В 2019 році було імпортовано 11,77 млрд куб. м природного газу, що на 12,37% більше, ніж попереднього року. Зокрема, порівняно з 2018 роком, збільшилась частка Швейцарії в загальному обсязі імпорту, вона становить 44,47% (5,23 млрд куб. м вартістю 1 017,16 млн дол. США). До інших країн-постачальників належать Німеччина (29,09% загального обсягу імпорту), Польща (5,69%), Чехія (5,13%), Угорщина (4,71%), Франція (3,38%) та інші.

Україна не здійснювала експорт природного газу як в 2018, так і в 2019 році.

Обсяг імпорту природного газу в 2018 році порівняно з 2017 роком скоротився на 24,89% і становив 10,47 млрд куб. м. Найбільшими країнами-постачальниками залишилися Швейцарія (3,91 млрд куб. м вартістю 1 165,42 млн дол. США) й Німеччина (3,18 млрд куб. м вартістю 938,24 млн. дол. США), що склали 37,29% й 30,33% обсягу імпорту відповідно. До інших постачальників належать Польща, Велика Британія, Угорщина, Чехія та інші.

Станом на 01.01.2023 р. в Україні нараховується 46 родовищ сировини скляної (з яких: у промисловій розробці знаходиться 17 родовищ, 3 родовища, які геологічно вивчені на рівні, достатньому для обґрунтування проєктів будівництва гірничодобувних підприємств та 26 родовищ, що не розробляються та підлягають додатковому геологічному вивченню з метою підготовлення їх до промислового освоєння).

Загальні балансові запаси сировини скляної (кат. A+B+C1) у 2022 р. становили 242,99 млн т, що на 0,24% менше, ніж у 2021 р.

У 2022 р. на території України найбільші обсяги запасів піску кварцового локалізовані в Харківській (93,63 млн т або 38,53% від сумарних балансових запасів сировини скляної), Львівській (29,65 млн т або 12,20%) та Донецькій (27,77 млн т або 11,43%) областях. Крім того, у межах Закарпатської області присутні родовища ліпариту з балансовими запасами 20,73 млн т або 8,53% від сумарних балансових запасів сировини скляної.

Пісок кварцовий – сировина, що використовується для виробництва скла та поширена майже в усіх регіонах України. За даними ДНВП «Геоінформ України», в Україні обліковується 42 родовища піску кварцового. Станом на 01.01.2021 р. загальні балансові запаси піску кварцового в Україні складали 240,57 млн т. Родовища піску кварцового зосереджені на всій території України, проте найбільше запасів піску кварцового знаходяться у Харківській області – 39,17% від загального обсягу.

За даними ДНВП «Геоінформ України», у 2020 році в Україні обліковується 42 родовища піску кварцового.

Станом на 01.01.2021 р. загальні балансові запаси піску кварцового в Україні складали 240,57 млн т. Родовища піску кварцового зосереджені на всій території України, проте найбільше запасів піску кварцового знаходяться у Харківській області – 39,17% від загального обсягу.

У 2019 році, державним балансом запасів корисних копалин України обліковувалось 40 родовищ піску кварцового. Згідно з даними ДНВП «Геоінформ України», станом на 01.01.2020 року загальні балансові запаси (категорії А+В+С1) піску кварцового в Україні складали 242,02 млн т. У розрізі адміністративних областей, найбільші запаси піску кварцового зосереджені на території Харківської і Львівської областей – 39,05% та 12,69% від загального обсягу відповідно. Значні обсяги запасів піску кварцового розташовані також в Донецькій (11,48%), Запорізькій (10,06%) та Чернігівській (7,87%) областях. Інші області характеризуються незначними запасами піску кварцового.

У 2018 році державний баланс запасів корисних копалин обліковував 40 родовищ піску кварцового. Згідно з даним ДНВП «Геоінформ України», сумарні балансові запаси піску кварцового в Україні становили 222 343,40 тис. т. станом на 01.01.2019 р. В розрізі адміністративних областей, найбільша частка запасів зосереджена в Харківській області – 94 733,50 тис. т., або 42,61% від сумарного обсягу. На другому та третьому місцях були Львівська та Донецька області, на території яких залягало 13,88% та 12,49% від загального обсягу запасів піску кварцового відповідно.

У зв’язку з провадженням воєнного стану на території України, видатки за бюджетною програмою 2704020 «Розвиток мінерально-сировинної бази», що передбачала фінансування геологічного вивчення надр, а також проведення пошукових і розвідувальних робіт (у т.ч. на неметалічні корисні копалини) були перенаправлені у резервний фонд державного бюджету. З огляду на відсутність фінансування, геологорозвідувальні роботи на родовищах піску кварцового та ліпариту у 2022 р. не проводились.

Враховуючи вище наведену інформацію, станом на 2022 р. в Україні не було виявлено нових родовищ сировини скляної, проте згідно з даними ДНВП «Геоінформ України», отриманими у відповідь на запит Незалежного адміністратора для цілей підготовки Звіту ІПВГ за 2022 р., продовжуються геологорозвідувальні роботи на родовищах Київської (родовище Рожнянське) та Миколаївської (родовища Веснянське, Кривобалківське) областей.

Згідно з даними ДНВП «Геоінформ України», в 2020 році суттєвих геологорозвідувальних робіт на родовищах піску кварцового не проводилось.

Протягом 2018 року ТОВ «Сенд-Індастрі» було проведено попередню геолого-економічну оцінку родовища піску кварцового «Вершини», що розташовано у Городнянському районі Чернігівської області. Оцінка проводилась за власним технічним завданням компанії та виконувалась у відповідність до вимог діючого державного стандарту ДСТУ Б В.2.7 – 131:2007 «Пісок кварцовий. Технічні умови». За результатами проведених робіт запаси категорії С2 піску кварцового в обсязі 23 083 тис. т. були апробовані Державною комісією України по запасах корисних копалин.

У 2022 р. видобування піску кварцового здійснювали 11 компаній на 15 родовищах. Основними видобувними підприємствами за обсягами видобування піску кварцового у 2022 р. були ПАТ «Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат», ТОВ «Торгово-видобувна компанія «Львівський мехсклозавод» та ТОВ «Папернянський кар'єр скляних пісків». Обсяги видобування піску кварцового за цими підприємствами складають 458,11 тис. т або 68,54% від загального обсягу видобування піску кварцового. Загальний обсяг видобування піску кварцового з родовищ України станом на 2022 р. скоротився на 63,06% порівнюючи з 2021 р. — з 1 809,25 тис. т до 668,42 тис. т. Головною причиною зниження обсягів видобування стало скорочення або/і зупинка виробництва внаслідок повномасштабного вторгнення росії в Україну.

Загалом, за результатами 2022 р. спостерігалось скорочення обсягів видобування піску кварцового. У Харківській області було видобуто 200,90 тис. т або 30,06% сумарного видобування, Львівській — 237,52 тис. т (35,53%) та Чернігівській — 117,21 тис. т (17,54%). Найбільш значуще падіння видобування піску кварцового було в Херсонській та Запорізькій областях — на 100,00% та 96,51% відповідно.

Окрім того, протягом 2022 р. в межах Миколаївської області ТОВ «Веснянські піски» на родовищі Веснянське було видобуто 57,30 тис. т або 8,57% всього обсягу видобування 2022 р., та ТОВ «Кривобалківські піски» на родовищі Кривобалківське було видобуто 6,27 тис. т (0,94%), а також у Київській області ТОВ «Десна с контракт» було видобуто 21,23 тис. т (3,18%).

За умови збереження обсягів видобування піску кварцового на рівні 2022 р., забезпеченість поточними запасами сировини скляної складе 364 роки.

Обсяг видобування піску кварцового в Україні протягом 2020 року збільшився на 32,99% порівняно з попереднім роком. Лідером з видобування піску кварцового у звітному році стала Львівська область (26,47% загального обсягу). Стабільно високі показники видобування спостерігалися у Херсонській, Харківській та Чернігівській областях.

Приватними компаніями, що замйлися видобуванням піску кварцового у 2020 році були: ПрАТ «Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат»; ТОВ «Броницький склозавод»; ПрАТ «Мар’янівський склозавод»; ТОВ «Каолін Азов»; ТДВ «Рогатинпісок»; ТОВ «Агропромислове підприємство «Львівське»; ВАТ «Львівський мехсклозавод»; ПрАТ «Рокитнівський скляний завод»; ТОВ «Георесурси»; ТОВ «Папернянський кар’єр скляних пісків» та інші.

Обсяги видобування піску кварцового в Україні протягом 2019 року зросли на 7,42% порівняно з попереднім роком та склали 1 069,07 тис. т. Серед адміністративних областей, лідером у 2019 звітному періоді була Херсонська область, де обсяг видобування піску кварцового склав 288,51 тис. т., або 26,99% від загального обсягу. На другому та третьому місцях були Чернігівська та Харківська область, на які припадало 26,29% та 23,88% від загального обсягу відповідно. Суттєвою зміною протягом 2019 року було відновлення видобування піску кварцового в Львівській (159,50 тис. т.) та Івано-Франківській (2,40 тис. т.) областях.

Протягом 2018 року спостерігалось скорочення обсягів видобування на 11,54% порівняно з попереднім роком – з 1125,05 тис. т. до 995,25 тис. т., згідно з інформацією ДНВП «Геоінформ України». Найбільш значуще падіння було в Херсонській області – на 38,38%. В той час, у Харківській та Запорізькі області обсяги видобування піску кварцового зросли на 9,10% та 56,00% відповідно. При збереженні поточних темпів видобування, забезпеченість балансовими запасами піску кварцового становитиме 223 роки.

Відповідно до даних Держстату, протягом 2022 р. за категорією видів економічної діяльності «Добування каменю, піску та глини» (код КВЕД-2010 В08.1), до якої входить галузь видобування піску кварцового, було реалізовано продукцію загальною вартістю 11 666,30 млн грн. Загальна вартість реалізованої продукції за даним видом діяльності скоротилася у 3 рази порівняно з 2021 р. (35 314,80 млн грн). У публічних джерелах дезагреговані дані про окрему вартість продукції галузі видобування піску кварцового відсутні.

Згідно з даними Держстату, узагальнена категорія видів економічної діяльності «Добування інших корисних копалин та розроблення кар’єрів» (код КВЕД-2010 - В08) протягом 2020 року реалізувала продукцію загальною вартістю 27 278,5 млн грн. З них, реалізація продукції галузі видобування каменю, піску та глини (код КВЕД-2010 - В08.1), в яку входить галузь видобування піску кварцового, в 2020 році становила 26 303,5 млн грн.

У зв’язку з тим, що дезагреговані дані про вартість продукції галузі видобування піску кварцового відсутні у відкритому доступі, Незалежним адміністратором було підготовано запит до Держстату. У відповідь на запит від Держстату було отримано дані щодо обсягу реалізованої продукції (товарів та послуг) за Номенклатурою Продукції Промисловості (НПП). Згідно з цими даними, узагальнена категорія найменування продукції за НПП «Піски кременисті та кварцові» (Код продукції за НПП - 08.12.11.50), в яку входять піски кварцові, протягом 2020 року реалізувала продукцію загальною вартістю 495,94 млн грн.

У 2019 році дезагреговані дані про вартість продукції галузі видобування пуску кварцового відсутні у відкритому доступі, Незалежним адміністатором було підготовано запит до Держстату. У відповідь на запит від Держстату було отримано дані щодо обсягу реалізованої продукції (товарів та послуг) у 2019 році за видами економічної діяльності за КВЕД-2010. Згідно з цими даними, узагальнена категорія видів економічної діяльності «Добування інших корисних копалин і розроблення кар'єрів» (код КВЕД-2010 - В08) протягом 2019 року реалізувала продукцію загальною вартістю 28 347,48 млн грн. З них, реалізація продукції галузі видобування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю (код КВЕД-2010 - В08.11), в яку входить галузь видобування каміння будівельного, в 2019 році становила 5 470,71 млн. грн.

У 2018 році в публічних джерелах інформації дезагреговані дані про вартість продукції видобування піску кварцового відсутні. Найбільш наближеною інформацією у вільному доступі про вартість продукції галузі видобування піску кварцового є показник вартості випуску товарів і послуг виду економічної діяльності «Добування металевих руд, інших корисних копалин та розроблення кар’єрів, а також надання допоміжних послуг у сфері добувної промисловості та розроблення кар’єрів» (код КВЕД-2010 – В07-В09), що становив 212 751 млн. грн. Для отримання детальної інформації, Незалежний адміністратор підготував запит до Держстату. У відповідь на запит було отримано дані щодо вартості реалізованої продукції за видами економічної діяльності за КВЕД-2010. Згідно з цими даними, вид економічної діяльності «Добування інших корисних копалин і розроблення кар'єрів» (код КВЕД-2010 - В08) протягом 2018 року реалізував продукцію загальною вартістю 27 943,81 млн грн. Вартість реалізації продукції галузі «Добування піску, гравію, глин і каоліну» (код КВЕД-2010 - В08.12), в яку входить галузь добування піску кварцового, у 2018 році становила 21 157,15 млн. грн.

Відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), виокремлення категорії товарів для галузі видобування піску кварцового не передбачається. Відповідно до даних ДМС піски кварцові входять в групу УКТЗЕД 2505100000 - пiски кремнеземнi i пiски кварцовi.

У 2022 році експорт пісків кремнеземних і пісків кварцових склав 28,60 тис. т на загальну суму 0,98 млн дол. США. Найбільше сировини було експортовано в росію (91,81% загального обсягу експорту).

Імпорт пісків кремнеземних і пісків кварцових склав 2,04 тис. т вартістю 0,52 млн дол. США. Найбільше обсягів сировини було імпортовано з Польщі (19,02%) та загалом з країн ЄС (75,76%).

Інформація щодо експорту та імпорту окремої категорії піску кварцового у відкритих джерелах відсутня. Це пояснюється тим, що в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), що використовується для обліку даних щодо експорту та імпорту, для продукції галузі видобування піску кварцовий не виокремлено окремої категорії.