У попередніх Звітах ІПВГ були наведені дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників (в т. ч. у розподілі за статтю) у видобувних галузях, отримані від Держстату у відповідь на запит Незалежного адміністратора. Отримання зазначених даних за 2022 рік виявилося неможливим згідно із Законом України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни», так як фізичні особи, фізичні особи-підприємці, юридичні особи під час воєнного стану мають право не подавати статистичну звітність. Це унеможливило формування органами державної статистики об’єктивної статистичної інформації.

Таким чином, органи державної статистики призупинили оприлюднення статистичної інформації, у тому числі й щодо середньооблікової кількості штатних працівників усього та за статтю, у період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його завершення. У зв’язку з вище наведеною інформацією порівняння даних наведених в цьому розділі з даними попередніх Звітів ІПВГ є недоцільним.

Відповідно до фактично поданих підприємствами звітів та проведених дооцінок показників Держстату, кількість зайнятих працівників у суб’єктів господарювання добувної промисловості і розроблення кар’єрів становила 169 тис. осіб, що складає 2,23% даного показника загалом по Україні. Натомість в галузі добування металевих руд працювали 55 тис. осіб, серед яких 38 тис. осіб припадало на галузь добування залізних руд. У суб’єктах господарювання галузі добування сирої нафти та природного газу працювало 39 тис. осіб, що становить 0,51% працівників суб’єктів господарювання України.

У галузі добування каменю, піску та глини працювало 20 тис. осіб (0,26% працівників України), а до економічної діяльності надання допоміжних послуг у сфері добувної промисловості та розроблення кар’єрів були залучені близько 6 тис. працівників (0,09%).

У 2020 році середньооблікова кількість штатних працівників видобувних галузей зменшилась на 4,90% порівняно з попереднім роком і склала 186,4 тис. осіб.

Загалом у видобувних галузях було зайнято 2,54% від середньооблікової кількості штатних працівників України у 2020 році. З них, 0,92% (67,4 тис. осіб) – у галузі добування кам`яного та бурого вугілля, 0,82% (59,9 тис. осіб) – у галузі металевих руд

Середньомісячна заробітна плата працівників видобувних галузей в 2020 році становила 16 763 грн, що на 7,25% більше за аналогічний показник 2019 року. Крім того, середньомісячна заробітна плата працівників видобувних галузей на 44,62% більша за середньомісячну заробітну плату в Україні та на 31,38% - за середньомісячну заробітну плату працівників всієї промисловості.

У 2020 році більшість працівників всіх видобувних галузей, а саме 74,68%, становили працівники чоловічої статі. Натомість, частка жінок складала 25,32%. Схожа тенденція спостерігалася за всіма видобувними галузями.

Середньооблікова кількість штатних працівників у видобувних галузях в 2019 склала 196 тис. осіб. Прямий внесок видобувних галузей у загальну середньооблікову кількість штатних працівників в Україні склала 2,63% в 2019 році. Серед усіх видів економічної діяльності, що відносяться до видобувної промисловості, найбільша кількість штатних працівників було зайнята в галузі видобування кам’яного та бурого вугілля - 72 тис. осіб або 0,97% від загальної кількості штатних працівників в Україні. На другому місці знаходилась галузь видобування металевих руд - 65 тис. осіб або 0,88% від загального показника в Україні.

Згідно з офіційною статистикою, середня заробітна плата у видобувних галузях в півтори рази вища, ніж в загальному в Україні. В той час, як середньомісячна заробітна плата в середньому в Україні в 2019 році зросла на 18,41% порівняно з минулим роком і склала 10 497 грн, у видобувних галузях вона збільшилась на 25,52% до 15 630 грн.

У 2019 році в структурі штатних працівників за статтю сукупно у всіх видобувних галузях переважали чоловіки з часткою 74,57%, в той час як частка жінок склала 25,43%.

У 2018 році середньооблікова кількість штатних працівників у видобувних галузях склала 202 тис. осіб, що становило 10,91% від всіх штатних працівників в загальному в промисловості і 2,64% від всіх штатних працівників в Україні. Більше половини всіх працівників видобувних галузей зайняті на підприємствах в Дніпропетровській (34,54%) і Донецькій областях (22,86%).

Кількість штатних працівників в видобувних галузях продовжила зменшуватися, хоч і з меншим темпом: в 2017 році вони знизилась на 8,19% порівняно з попереднім роком, а в 2018 році – на 5,16%. На таку динаміку зайнятості в видобувних галузях суттєво впливає загальний економічний спад і втрата контролю компаній над своїми видобувними активами, що розміщені на сході України в зоні проведення ООС.

При цьому видобувні галузі роблять помітний вплив в особисті доходи населення, адже, згідно з даними Держстату, середня заробітна плата штатних працівників у видобувних галузях у 2018 році становила 12 452 грн, що на 40,46% більше, ніж середня заробітна плата в Україні (8 865 грн). В той час як середня заробітна плата в Україні у 2018 році зросла на 24,79% порівняно з 2017 роком, у видобувних галузях вона зросла дещо більше - на 28,32%.

у 2018 році основна частина штатних працівників у видобувних галузях, а саме 75,25%, – це чоловіки. Частка жінок у 2018 році склала 24,75%

Інформація буде доступною після настання першого звітного періоду. Ми ще очікуємо на дані від видобувних підприємств та отримувачів платежів.

Закон України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання» передбачає, що заходи державної підтримки мають перевірятися Антимонопольним комітетом України («АМКУ») на належність до державної допомоги, яка підлягає перевірці на допустимість для конкуренції.

Загалом державною допомогою суб’єктам господарювання є їх підтримка у будь-якій формі за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, що спотворює або загрожує спотворенням економічної конкуренції, створюючи переваги для виробництва окремих видів товарів чи провадження окремих видів господарської діяльності

Державна допомога може бути надана в різних формах (наприклад, у вигляді субсидій, гарантій, збільшення державної частки в статутному капіталі суб’єктів господарювання, податкових пільг, компенсації збитків тощо).

Критерії допустимості державної допомоги для конкуренції можуть бути встановлені КМУ для окремих категорій державної допомоги.

В 2022 році діяли Критерії оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання у вугільній галузі, які визначає такі критерії оцінки допустимості державної допомоги в цій галузі:

Така державна допомога може бути допустимою, якщо надається на чітко визначені цілі (ліквідацію вугледобувних підприємств, покриття виняткових витрат та ін.) та покриває тільки витрати, що стосуються вугілля для виробництва електричної енергії, комбінованого виробництва тепла та електричної енергії, виробництва коксу і як пального для доменних печей у сталеливарній промисловості.

Критерії оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання на охорону навколишнього природного середовища передбачають будівництво або переоснащення об’єктів енергетичної інфраструктури, на яку поширюються тарифи та умови підключення до мережі, визначені законодавством України, для цілей охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до цих Критеріїв, до об'єктів енергетичної інфраструктури входять устаткування і споруди, що розміщені на території України, включаючи ті, що зв’язують її з однією або кількома іншими країнами, а саме:

При цьому Законом передбачені деякі винятки, в тому числі для державної допомоги, пов’язаної з наданням послуг, що становлять загальний економічний інтерес (серед них – послуги у сфері функціонування ринку природного газу в рамках покладення спеціальних обов’язків).

З березня 2022 року на період воєнного стану та протягом одного року після його припинення або скасування надавачів державної допомоги тимчасово звільнили від обов’язку повідомляти АМКУ про нову або чинну державну допомогу, а всю державну допомогу, яка надається під час дії воєнного стану, визнано допустимою для конкуренції.

Закон України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання» передбачає, що заходи державної підтримки мають перевірятися Антимонопольним комітетом України («АМКУ») на належність до державної допомоги, яка підлягає перевірці на допустимість для конкуренції.

Загалом державною допомогою суб’єктам господарювання є їх підтримка у будь-якій формі за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, що спотворює або загрожує спотворенням економічної конкуренції, створюючи переваги для виробництва окремих видів товарів чи провадження окремих видів господарської діяльності

Державна допомога може бути надана в різних формах (наприклад, у вигляді субсидій, гарантій, збільшення державної частки в статутному капіталі суб’єктів господарювання, податкових пільг, компенсації збитків тощо).

Критерії допустимості державної допомоги для конкуренції можуть бути встановлені КМУ для окремих категорій державної допомоги.

Зокрема, за результатами публічних обговорень протягом 2019-2020 рр., 13.01.2021 р. КМУ прийняв постанову «Про затвердження Критеріїв оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання у вугільній галузі», яка визначає такі критерії оцінки допустимості державної допомоги в цій галузі:

► недопущення суттєвої нерівності умов діяльності конкуруючих між собою суб’єктів господарювання у вугільній галузі;

► недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції на ринках виробництва теплової та електричної енергії;

► зменшення впливу на навколишнє природне середовище в результаті видобутку вугілля вугільними підприємствами, яким надається допомога на закриття (ліквідацію).

Така державна допомога може бути допустимою, якщо надається на чітко визначені цілі (ліквідацію вугледобувних підприємств, покриття виняткових витрат та ін.) та покриває тільки витрати, що стосуються вугілля для виробництва електричної енергії, комбінованого виробництва тепла та електричної енергії, виробництва коксу і як пального для доменних печей у сталеливарній промисловості.

Будь-яка нова державна допомога, а також поточна допомога в разі внесення значних змін до неї, може бути надана лише після отримання позитивного рішення АМКУ. Державна допомога, надана всупереч вимогам законодавства, вважається незаконною та підлягає поверненню державі в повному обсязі або може бути припинена АМКУ.

При цьому Законом передбачені деякі винятки, в тому числі для підтримки, пов’язаної з наданням послуг, що становлять загальний економічний інтерес (серед них – послуги у сфері функціонування ринку природного газу в рамках покладення спеціальних обов’язків).

АМКУ веде Реєстр програм державної допомоги за посиланням: http://pdd.amc.gov.ua/portal/registry/registryofstateaid/list.

АМКУ щорічно публікує звіти про надання допомоги суб'єктам господарювання на основі інформації, наданої органами державної влади та місцевого самоврядування та публікує всі рішення, пов’язані з розглядом справ, на Порталі державної допомоги: http://pdd.amc.gov.ua/portal/registry/refistryofcases/list.

Стандарт ІПВГ, зокрема пункт Вимоги 6.1, зобов’язує розкривати інформацію про обов’язкові соціальні витрати видобувних компаній, якщо такі є суттєвими. Проте, українське законодавство не містить поняття «обов’язкових соціальних витрат видобувних компаній» та не надає переліку випадків, коли такі витрати видобувних компаній (інші, ніж сплата ЄСВ) можуть бути обов’язковими.

Відповідно до вимог Закону про ІПВГ, прийнятого у 2018 році, видобувні компанії зобов’язані розкривати інформацію про участь у соціальних проектах чи програмах та загальну суму платежів щодо кожного соціального проекту чи програми.

У Звіті ІПВГ 2022 року відображено дані 65 суттєвих підзвітних компаній, що подали зазначену інформацію через онлайн платформу ІПВГ. З огляду на те, що діюча форма звітування збирає інформацію про витрати без розподілу на соціальні та екологічні напрямки, Незалежним адміністратором здійснюється цей поділ у розрізі наступних категорій:

Перші 6 категорій вважаються підвидами платежів на соціальні цілі, а категорію екологічних видатків виділено окремо.

Крім цього, у зв’язку з повномасштабним вторгненням на територію України у 2022 році, значна кількість добровільних витрат видобувних компаній була спрямована на потреби військових формувань та на допомогу громадянам, які постраждали унаслідок бойових дій. З цієї причини Незалежним адміністратором виокремлено категорію витрат «Допомога захисникам та зміцнення обороноздатності України». До цієї додаткової категорії у 2022 році відносяться закупівлі транспортних засобів та палива, засобів індивідуального захисту, тактичного спорядження та інші закупівлі, спрямовані на потреби захисників.

Також частина витрат підзвітних компаній видобувної галузі була спрямована на підтримку внутрішньо переміщених осіб, родин військових та гуманітарну допомогу. Зазначені статті витрат об’єднані у категорію «Благодійність».

З-поміж суттєвих компаній, інформацію щодо витрат на соціальні цілі подали 19 підприємств, шість з яких належать до галузі видобування руд заліза, по одному – до галузей видобування руд титану і кам’яного вугілля, інші – до галузі видобування нафти і природного газу.

Найбільші витрати за цільовим призначенням припадають на «Допомога захисникам та зміцнення обороноздатності України» та «Благодійність» - сукупно ці статті склали майже 75% усіх коштів, добровільно витрачених підзвітними компаніями на потреби суспільства у 2022 році. Жодна з компаній не зазначала інформації про витрати на екологічні цілі. Загальна сума прозвітованих платежів складає 2 636 522,66 тис. грн. За регіональним розподілом, традиційно на Дніпропетровську область припадає найбільший обсяг внесків, що становить 54% від усіх платежів. Другою є Донецька область з показником 39%, до якої спрямовано усі надходження від ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське».

Серед підзвітних компаній нафтогазової галузі, які розкрили інформацію щодо суми платежів на соціальні цілі, лідерами у державному секторі є АТ «Укргазвидобування», а у приватному – ПрАТ «Природні ресурси». На них припало 33% і 4% сукупних платежів відповідно. Найбільшим надавачем благодійної фінансової допомоги у галузі видобування руд металів є ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», внесок якого склав 25% усіх платежів на соціальні цілі. У розрізі галузей відповідно, на нафтогазові та залізорудні підприємства припадає сумарно 42% і 41% переданих коштів. Галузі видобування кам’яного вугілля і титану представлені однією компанією, що звітувала: внески ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» і ТОВ ВКФ «Велта» складають 16% і 1% сукупних надходжень відповідно.

Станом на 2020 рік форми звітування не передбачають розподілу витрат на соціальні та благодійні цілі в розрізі їх цільових напрямків, Незалежним адміністратором був здійснений поділ таких витрат за наступними сферами:

З-поміж суттєвих компаній, інформацію щодо витрат на соціальні цілі подали 19 підприємств, шість з яких належать до галузі видобування руд заліза, по одному – до галузей видобування руд титану і кам’яного вугілля, інші – до галузі видобування нафти і природного газу.

З 54 підзвітних видобувних компаній, в рамках звітування для підготовки Звіту ІПВГ за 2020 рік, інформацію щодо витрат на соціальні та благодійні цілі надали 24 підзвітні компанії, з яких 14 компаній здійснюють свою діяльність в галузі видобування нафти і природного газу, 8 компаній - в галузі видобування руд заліза, 2 компанії - в галузі видобування кам'яного вугілля. Згідно з даними компаній, їх сумарні платежі на соціальні та благодійні цілі у 2020 році становили 1 152,38 млн. грн.

В розрізі цільових напрямків, найбільшу частку соціальних та благодійних витрат підзвітних компаній було віднесено до категорії «Охорона здоров'я, підтримка медичних закладів» - 663,94 млн. грн., або 57,61% сукупних платежів.

Серед підзвітних видобувних компаній, найбільшу суму коштів на соціальні та благодійні цілі у 2020 році спрямувало АТ «Укргазвидобування» - 58,06% від сумарних платежів всіх підзвітних компаній. На другому та третьому місцях - ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» та ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», частка яких у сукупних витратах підзвітних компаній на соціальні та благодійні цілі склала 11,83% і 11,37% відповідно.

Задля розкриття у Звіті ІПВГ за 2019 рік інформації щодо витрат видобувних компаній на соціальні та благодійні цілі були зібрані дані підзвітних компаній, надані ними в ході опитування. В результаті заповнення звіту/консолідованого звіту про платежі на користь держави, інформацію щодо витрат на соціальні та благодійні цілі надали 19 підзвітних компаній, з яких 11 здійснюють свою діяльність в галузі видобування нафти та природного газу, 6 компаній - в галузі видобування руд заліза та 2 компанії - в галузі видобування кам'яного вугілля. Згідно з даними вказаних компаній, їх сумарні платежі на соціальні та благодійні цілі у 2019 році становили 257 829,09 тис. грн. В розрізі цільових напрямків, найбільша частка соціальних та благодійних витрат підзвітних компаній було віднесено до категорії «Підтримка місцевих громад» - 203 446,16 тис. грн, або 78,91%. Витрати у сфері «Охорона здоров'я» і «Освіта та наука» склали 13 983,68 тис. грн. (5,42%) та 18 844,39 тис. грн. (7,31%) відповідно. Серед підзвітних компаній, що розкрили інформацію про платежі на соціальні та благодійні цілі у 2019 році, лідером був ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», витрати якого склали 65 749,51 тис. грн. або 25,50% від платежів усіх компаній.

У 2018 році в результаті заповнення звіту/консолідованого звіту про платежі на користь держави, інформацію щодо витрат на соціальні та благодійні цілі надали 18 підзвітних компаній, з яких 10 здійснюють свою діяльність в галузі видобування нафти та природного газу, 6 компаній - в галузі видобування руд заліза та 2 компанії - в галузі видобування кам'яного вугілля. Сумарні платежі на соціальні та благодійні цілі у 2018 році, згідно з даними вказаних компаній, становили 448 125,91 тис. грн. В розрізі цільових напрямків, у 2018 році більше половини соціальних та благодійних витрат підзвітних компаній видобувних галузей було віднесено до категорії «Підтримка місцевих громад» - 355 317,81 тис. грн., або 79,29%. Лідером серед підзвітних компаній, що розкрили інформацію про витрати на соціальні та благодійні цілі у 2018 році, був ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», витрати якого склали 99 927,00 тис. грн. або 22,30% від платежів усіх компаній.

Обсяг податкових та неподаткових надходжень від компаній суттєвих видобувних галузей на користь держави у 2022 р., за даними державних органів, складав 188 422 641,60 тис. грн. з них 82,24% (154 951 355,58 тис. грн) було сплачено компаніями галузі видобування нафти та газу (у тому числі транспортування нафти та природного газу), 11,01% (20 743 273,75 тис. грн) компаніями галузу видобування руд металів (руд заліза, титану та марганцю, а 6,76% (12 728 012,27 тис. грн) — компаніями галузі видобування кам’яного вугілля.

Як і у минулому, з усіх видів платежів на користь держави від компаній видобувних галузей найбільшою була рентна плата за користування надрами загальнодержавного значення — 46,73% від загального обсягу надходжень від підзвітних видобувних галузей (або 86 630 312,56 тис. грн). На другому і третьому місці знаходились податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (без урахування бюджетного відшкодування ПДВ) та податок на прибуток підприємств — 23,32% (43 226 354,94 тис. грн) та 14,40% (26 690 523,17 тис. грн) відповідно.

Обсяг податкових та неподаткових надходжень від компаній суттєвих видобувних галузей на користь держави у 2020 році, згідно з даними державних органів, складав 186 658 453,51 тис. грн, що на 11,42% більше, ніж у 2019 році. Галузь видобування нафти та природного газу (в т. ч. транспортування нафти і природного газу) мала найбільшу питому вагу в обсязі загальних надходжень – 89,48% або 167 014 400,80 тис. грн.

У той же час, від компаній галузі видобування руд металів (руди заліза, титану та марганцю) на користь держави у 2020 році надійшло 5,76% від загального обсягу податкових та інших платежів або 10 752 674,85 тис. грн, а від компаній галузі видобування кам’яного вугілля – 4,76% або 8 891 377,86 тис. грн.

Рентна плата за користування надрами була найбільшим в абсолютному та відсотковому вимірі видом платежу, сплаченим компаніями видобувних галузей на користь держави - 26,24% від загального обсягу надходжень від підзвітних видобувних галузей або 48 987 010,31 тис. грн. На другому та третьому місці заходились податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (без урахування бюджетного відшкодування ПДВ) та податок на прибуток підприємств – 21,95% або 40 975 372,34 тис. грн та 21,52% або 40 177 554,47 тис. грн відповідно.

В 2019 році загальний обсяг надходжень від компаній підзвітних видобувних галузей на користь держави склав 165 350 870,54 тис. грн. Галузь видобування нафти та природного газу (в т. ч. транспортування нафти і природного газу) мала найбільшу питому вагу в обсязі загальних надходжень – 85,14%. Водночас, від галузі видобування руд металів (руди заліза, титану, марганцю) на користь держави надійшло 8,25% від загального обсягу податків на інших платежів, а від компаній галузі видобування кам’яного вугілля – 6,60%.

Рентна плата за користування надрами була найбільшим в абсолютному вимірі видом платежу, сплаченим компаніями видобувних галузей на користь держави та склала 26,48% від загального обсягу надходжень від підзвітних видобувних галузей. На другому місці заходився податок на прибуток - 23,79%.

У 2018 році загальний обсяг платежів на користь держави від компаній підзвітних видобувних галузей становив 187 938 735,57 тис. грн. Найбільший вклад в сукупний обсяг надходжень від підзвітних галузей припав на галузь видобування нафти та природного газу (в т. ч. транспортування) – 160 584 406,52 тис. грн або 85,45%. Друге місце за обсягом платежів на користь держави зайняла галузь видобування руд металів (руди заліза, титану та марганцю) – 15 349 886,50 тис. грн або 8,17% від загального обсягу податків та інших платежів. Компанії галузі видобування кам’яного вугілля також зробили вагомий внесок у надходження від видобувних галузей – 12 004 442,54 тис. грн або 6,39%.

Серед найбільших платежів на користь держави були податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (без урахування бюджетного відшкодування ПДВ), що склав 24,34% від загального обсягу надходжень від підзвітних видобувних галузей, та рентна плата за користування надрами, що становила 22,33% загального обсягу.

Вимога Стандарту ІПВГ №6.2 передбачає розкриття інформації про квазіфіскальні операції підприємств державного сектору економіки, зокрема щодо платежів за соціальні послуги, державну інфраструктуру, паливні субсидії та обслуговування національного боргу.

Типовими для України видами квазіфіскальних операцій у видобувній галузі є постачання природного газу за пільговими цінами підприємствам теплоенергетики для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, накопичення дебіторської заборгованості НАК «Нафтогаз України» за продаж природного газу населенню і підприємствам теплоенергетики та спеціальні зобов’язання по кредитних договорах. У зв’язку з воєнним станом у 2022 році на окремі компанії державної Групи Нафтогаз покладено спеціальні зобов’язання щодо постачання газу для забезпечення загальносуспільних інтересів.

Закон України «Про ринок природного газу» надає суб’єкту ринку природного газу, на якого покладаються спеціальні обов’язки, право на отримання компенсації економічно обґрунтованих витрат, здійснених таким суб’єктом, зменшених на доходи, отримані у процесі виконання покладених на нього спеціальних обов’язків, та з урахуванням допустимого рівня прибутку відповідно до порядку, затвердженого КМУ. Джерела фінансування та порядок визначення компенсації є обов’язковими складовими рішення КМУ про покладання спеціальних обов’язків.

У 2022 році набрав чинності Закон України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», який передбачає, що суб’єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов’язки, вищезазначені економічно обґрунтовані витрати компенсуються щомісяця

Кошти державного бюджету для фінансування компенсацій витрат на виконання спеціальних обов’язків, за виключенням сум відшкодування витрат, понесених суб’єктами ринку природного газу та у сфері теплопостачання внаслідок воєнних дій та з метою запобігання настанню гуманітарних кризових ситуацій на ремонт пошкоджених виробничих потужностей та інфраструктури, використовуються виключно для розрахунків з:

► АТ «НАК «Нафтогаз України»;

► ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг»;

► ТОВ «ГК «Нафтогаз України»;

► ТОВ «Оператор ГТС України»,

► АТ «Укртрансгаз»

Порядок визначення компенсації, що надається суб’єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов’язки, передбачає норму, згідно з якою надання компенсації здійснюється за рахунок Державного бюджету, та встановлює формулу для розрахунку такої компенсації з урахуванням низки показників, у тому числі обсягу економічно обґрунтованих витрат відповідного суб’єкта. У 2023 році положення та формули розрахунків цього порядку були оновлені у зв’язку зі встановленням нових спеціальних обов’язків.

Законом України «Про Державний бюджет на 2022 рік» визначено джерела компенсації для суб'єктів господарювання, що здійснюють спеціальні обов'язки, а саме, надходження в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, яка надається з метою фінансового забезпечення заходів, спрямованих на врегулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування. Загалом на компенсацію витрат, пов’язаних з виконанням спеціальних обов’язків, було виділено 111,1 мільярдів гривень

Запит щодо квазіфіскальних операцій адресувався усім суттєвим підзвітним видобувним компаніям. Однак, окрім як у газовидобувній галузі, суттєвих видів квазіфіскальних операцій у видобувному секторі не було виявлено. Згідно з інформацією АТ «НАК «Нафтогаз України», у 2022 році загальний обсяг квазіфіскальних витрат компанії склав 23 241 417,65 тис. грн. Ця сума є накопичення дебіторської заборгованості Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» за продаж природного газу населенню, бюджетним установам, установам, які забезпечують обороноздатність, і підприємствам теплоенергетики.

За рішенням БГ ІПВГ, на основі наявної інформації та рекомендацій Незалежного адміністратора, квазіфіскальні операції лише у газовидобувній галузі України було визначено суттєвими для розкриття у Звіті ІПВГ (протокол засідання БГ ІПВГ від 22 листопада 2019 р.). Інших суттєвих видів квазіфіскальних операцій не було виявлено. Для цілей підготовки Звіту ІПВГ за 2020 рік, запит щодо квазіфіскальних операцій адресувався усім суттєвим видобувним підприємствам державного сектору економіки (протокол засідання БГ ІПВГ від 01 жовтня 2021 р.).

Відповідно до Закону України «Про ринок природного газу», функціонування оптового та роздрібного ринків природного газу реалізується за принципом вільного ціноутворення. Виняток становить випадок, коли на суб’єктів ринку покладаються спеціальні обов’язки з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, як визначені статтею 11 Закону України «Про ринок природного газу».

Згідно з інформацією АТ «НАК «Нафтогаз України», у 2020 році загальний обсяг квазіфіскальних витрат компанії склав 37 158 778 тис. грн. Ця сума є накопиченою дебіторською заборгованістю за продаж природного газу населенню і підприємствам теплоенергетики станом на 31.12.2020 року.

Згідно з відповіддю АТ «НАК «Нафтогаз України» на запит, у 2019 році загальний обсяг квазіфіскальних витрат склав 43 128 737, 43 тис. грн.

Згідно з інформацією, наданою АТ «НАК «Нафтогаз України», у 2018 загальний обсяг квазіфіскальних витрат склав 38 871 381 тис. грн.

Квазіфіскальні операції іншими підзвітними газовидобувними компаніями протягом 2018 - 2020 років не проводились.