У Звіті ІПВГ 2022 року відображено дані 65 суттєвих підзвітних компаній, що подали зазначену інформацію через онлайн платформу ІПВГ. З огляду на те, що діюча форма звітування збирає інформацію про витрати без розподілу на соціальні та екологічні напрямки, Незалежним адміністратором здійснюється цей поділ у розрізі наступних категорій:

Перші 6 категорій вважаються підвидами платежів на соціальні цілі, а категорію екологічних видатків виділено окремо.

Крім цього, у зв’язку з повномасштабним вторгненням на територію України у 2022 році, значна кількість добровільних витрат видобувних компаній була спрямована на потреби військових формувань та на допомогу громадянам, які постраждали унаслідок бойових дій. З цієї причини Незалежним адміністратором виокремлено категорію витрат «Допомога захисникам та зміцнення обороноздатності України». До цієї додаткової категорії у 2022 році відносяться закупівлі транспортних засобів та палива, засобів індивідуального захисту, тактичного спорядження та інші закупівлі, спрямовані на потреби захисників.

Також частина витрат підзвітних компаній видобувної галузі була спрямована на підтримку внутрішньо переміщених осіб, родин військових та гуманітарну допомогу. Зазначені статті витрат об’єднані у категорію «Благодійність».

З-поміж суттєвих компаній, інформацію щодо витрат на соціальні цілі подали 19 підприємств, шість з яких належать до галузі видобування руд заліза, по одному – до галузей видобування руд титану і кам’яного вугілля, інші – до галузі видобування нафти і природного газу.

Відповідно до вимог Закону про ІПВГ, прийнятого у 2018 році, видобувні компанії зобов’язані розкривати інформацію про участь у соціальних проектах чи програмах та загальну суму платежів щодо кожного соціального проекту чи програми. Відповідну інформацію видобувні компанії надають за формати звітування, затвердженими Постановою КМУ від 23.09.2020 р. №858.

Оскільки ці форми звітування не передбачають розподілу витрат на соціальні та благодійні цілі в розрізі їх цільових напрямків, Незалежним адміністратором був здійснений поділ таких витрат за наступними сферами:

З 54 підзвітних видобувних компаній за 2020 рік інформацію щодо витрат на соціальні та благодійні цілі надали 24 підзвітні компанії, з яких 14 компаній здійснюють свою діяльність в галузі видобування нафти і природного газу, 8 компаній - в галузі видобування руд заліза, 2 компанії - в галузі видобування кам'яного вугілля. Згідно з даними компаній, їх сумарні платежі на соціальні та благодійні цілі у 2020 році становили 1 152,38 млн грн.

В розрізі цільових напрямків, найбільшу частку соціальних та благодійних витрат підзвітних компаній було віднесено до категорії «Охорона здоров'я, підтримка медичних закладів» - 663,94 млн грн, або 57,61% сукупних платежів.

Задля розкриття у Звіті ІПВГ за 2019 рік інформації щодо витрат видобувних компаній на соціальні та благодійні цілі були зібрані дані підзвітних компаній, надані ними в ході опитування. Незалежним адміністратором був здійснений поділ таких витрат за наступними сферами:

Інформацію щодо витрат на соціальні та благодійні цілі надали 19 підзвітних компаній, з яких 11 здійснюють свою діяльність в галузі видобування нафти та природного газу, 6 компаній - в галузі видобування руд заліза та 2 компанії - в галузі видобування кам'яного вугілля. Згідно з даними вказаних компаній, їх сумарні платежі на соціальні та благодійні цілі у 2019 році становили 257 829,09 тис. грн.

В розрізі цільових напрямків, найбільша частка соціальних та благодійних витрат підзвітних компаній було віднесено до категорії «Підтримка місцевих громад» - 203 446,16 тис. грн, або 78,91%. Витрати у сфері «Охорона здоров'я» і «Освіта та наука» склали 13 983,68 тис. грн (5,42%) та 18 844,39 тис. грн (7,31%) відповідно.

З метою розкриття у Звіті ІПВГ за 2018 рік інформації про витрати підзвітних компаній видобувної галузі на соціальні та благодійні цілі було зібрано дані, надані ними в ході опитування. Розподіл даних платежів в розрізі їх цільових напрямків був здійснений Незалежним адміністратором, так як форми звітування, затвердженні КМУ, не передбачають такого поділу. Було виділено наступні сфери:

Інформацію щодо витрат на соціальні та благодійні цілі надали 18 підзвітних компаній, з яких 10 здійснювали свою діяльність в галузі видобування нафти та природного газу, 6 компаній - в галузі видобування руд заліза та 2 компанії - в галузі видобування кам'яного вугілля. Сумарні платежі на соціальні та благодійні цілі у 2018 році, згідно з даними вказаних компаній, становили 448 125,91 тис. грн.

В розрізі цільових напрямків, у 2018 році більше половини соціальних та благодійних витрат підзвітних компаній видобувних галузей було віднесено до категорії «Підтримка місцевих громад» - 355 317,81 тис. грн, або 79,29%.

У відкритих джерелах доступна інформація щодо розміру тіньової економіки у видобувних галузях України відповідно до дослідження, проведеного Міністерством економіки України та даних, опублікованих Державною службою статистики України.

За даними Мінекономіки, отриманими у відповідь на запит Незалежного адміністратора, рівень тіньової економіки в 2022 році становив 30% за монетарним та електричним методом, що на 2% менше та на 3% більше ніж в 2021 році відповідно. За методом збитковості підприємств даний показник становить 31%, що аж на 8% більше, ніж в 2021 році.

За даними Держстату щодо чистого прибутку (збитку) підприємств у 2022 році, 54,9% підприємств добувної промисловості зазнали збитків, що є на 14,8% більше за аналогічний показник у 2021 році (40,1%). Найбільша частка збиткових підприємств у 2022 році спостерігалася в галузі видобування руд кольорових металів (81,3%), добування руд інших кольорових металів (80%), а також у галузі добування металевих руд (68,6%), добування сирої нафти (60,5%).

Для оцінки частки тіньового сектору в окремих галузях економіки України Мінекономіки використовує метод збитковості підприємств. В 2022 році рівень тіньової економіки збільшився на 15% порівняно з попереднім роком і становив 48%. Значний приріст також спостерігався в галузі операцій з нерухомим майном (на 13%), фінансової та страхової діяльності (11%), переробної промисловості (11%). Проте, найбільший рівень тіньової економіки все ж спостерігається в галузі добувної промисловості.

Згідно з даними Мінекономіки рівень тіньової економіки у видобувних галузях у 2020 році склав 41% , у 2019 році - 26%, а у 2018 році - 29% від валової доданої вартості цих галузей.

Варто зазначити, що дослідження Мінекономіки у 2020 році було проведено з використанням удосконалених Методичних рекомендацій, затверджених наказом Мінекономіки від 20.01.2021 № 104, згідно з якими поняття тіньової економіки полягає в наступному:
Тіньова економіка – незареєстрована в установленому порядку економічна діяльність суб’єкта господарювання, результати якої беруть участь у створенні валового національного доходу, але не охоплюються повною мірою офіційною статистикою і, як наслідок, уникають податкових зобов’язань перед державою, характеризуються порушенням законодавчо встановлених норм.

У 2019 та 2018 роках поняття тіньової економіки означало:

Тіньова економіка – незареєстрована в установленому порядку економічна діяльність суб’єкта господарювання, яка характеризується мінімізацією витрат на виробництво товарів, виконання робіт та надання послуг, ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), статистичного анкетування та подання статистичної звітності, наслідком якого є порушення законодавчо встановлених норм (рівень мінімальної заробітної плати, тривалість робочого часу, умови і безпека праці тощо)

Згідно з Наказом Мінекономіки №104 від 20.01.2021 р., розрахунок рівня тіньової економіки може бути здійснено за допомогою різних методів оцінки. Згідно з одним із таких методів – методом збитковості підприємств, рівень тіньової економіки у видобувних галузях України в 2020 році склав 41%.

Інтегральний показник рівня тіньової економіки в Україні в 2020 році, згідно з дослідженням Мінекономіки, становив 30% від обсягу офіційного ВВП. Проте, за окремими методами розрахунку рівня тіньової економіки цей показник відрізняється й становить:

За даними Мінекономіки, в Україні загалом рівень тіньової економіки складав 28% від обсягу офіційного ВВП у 2019 році. За окремими методами розрахунку тіньової економіки, цей показник становив:

Для порівняння, інтегральний показник рівня тіньової економіки в Україні склав 31% у 2018 році, що на 1 відсотковий пункт менше, ніж у 2017 році. Рівень тіньової економіки в Україні за окремими методами становив:

Згідно з даними Держстату можна оцінити, що частка неформально зайнятого населення у видобувних галузях України в 2020 році складає 7,69%, у 2019 році можна оцінити у розмірі 8,29%, а у 2018 році - 8,03% від загальної зайнятості в цих галузях, якщо зробити припущення, що рівень неформальної зайнятості у видобувних галузях відповідає рівню неформальної зайнятості у всій промисловості України.

Відповідно до Наказу Держстату «Про затвердження Методологічних положень щодо визначення неформальної зайнятості населення» №16 від 23.01.2013 р., неформальна зайнятість визначається як загальна чисельність неформально зайнятих співробітників як у формальному, так і в неформальному секторах або в домогосподарствах. Неформальна зайнятість охоплює такі категорії населення:

Державна служба статистики України регулярно публікує інформацію стосовно кількості неформально зайнятого населення за видами економічної діяльності. Проте, зазначена інформація за 2022 рік на момент підготовки цього Звіту є відсутньою відповідно до Закону України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни». Оприлюднення статистичної інформації щодо неформальної зайнятості населення буде відновлено після завершення встановленого законом терміну для подання суб’єктами господарювання статистичної звітності й зважаючи на необхідний органам державної статистики час для формування статистичної інформації.

Кількість неформально зайнятого населення в Україні у віці 15-70 років, згідно з даними Держстату, становить 3 237,8 тис. осіб, або 20,34% зайнятого населення України. В секторі промисловості даний показник значно менший – 7,69%. А саме, 181,32 тис. осіб з 2 358,6 тис. зайнятих у промисловості осіб належали до неформально зайнятого населення в 2020 році.

Незалежним адміністратором було зроблено припущення, що рівень (частка) неформальної зайнятості у видобувних галузях відповідає тій, що й у всій промисловості. Тому частку неформально зайнятого населення у видобувних галузях в 2020 році оцінено у 7,69%.

Згідно з даними Держстату, серед зайнятого населення в Україні у 2019 році в кількості 16,578.3 тис осіб, неформально зайнятими були 3 460,4 тис. осіб або 20,8%. В секторі промисловості рівень неформальної зайнятості склав 8,29% - 204,2 тис. осіб з 2 461,5 тис.осіб відносились до неформально зайнятого населення.

Для оцінки кількості неформально зайнятого населення окремо у видобувних галузях, Незалежним адміністратором було зроблено припущення, що рівень (частка) неформальної зайнятості у видобувних галузях така ж, що і у всій промисловості. Таким чином, частку неформально зайнятого населення у видобувних галузях можна оцінити у 8,29% в 2019 році.

Для того, щоб оцінити розмір неформального сектору у видобувних галузях в 2018 році, Незалежним адміністратором на основі даних Держстату було розраховано частку неформально зайнятого населення у цих галузях. Необхідність розрахунку пов’язана з відсутністю офіційних дезагрегованих даних Держстату про рівень неформальної зайнятості окремо у видобувних галузях, натомість такі дані наявні тільки для всієї промисловості.

Було зроблено припущення, що частка неформально зайнятого населення у видобувних галузях така ж, як у промисловості. З 16 360,0 тис. осіб зайнятого населення в Україні 3 541,3 тис. осіб є неформально зайнятими, з яких 194,8 тис. осіб неформально зайняті в промисловості. Частка неформальної зайнятості в промисловості склала 8,03% в 2018 році. Якщо припустити, що в видобувних галузях рівень неформальної зайнятості такий же, то кількість неформально зайнятого населення у цих галузях було оцінено в 16,8 тис. осіб.

Прямий внесок даної галузі у ВВП України в 2022 році становив 5,69%. Повномасштабне вторгнення російських військ на територію України значно вплинуло на діяльність українських підприємств, що призвело до падіння номінального ВВП України на 259,82 млрд грн (на 4,77%) порівняно з минулим звітнім періодом. Таким чином, у 2022 році, спостерігався негативний темп приросту ВВП видобувних галузей на 15,83%, з відповідним зменшенням показника ВВП на 55,6 млрд грн у грошовому вимірі. Дані щодо ВВП окремих видобувних галузей за видами економічної діяльності публікуються Держстатом лише в агрегованому вигляді.

У 2020 році прямий внесок всіх видобувних галузей України в ВВП склав 190,34 млрд грн, що становило 4,54% ВВП України. Порівняно з 2019 роком, обсяг валової доданої вартості видобувних галузей зменшився на 32,01 млрд грн, або на 14,4%.

Станом на період підготовки Звіту ІПВГ за 2020 рік, деталізована річна інформація щодо випуску і ВВП за окремими видобувними галузями ще не була опублікована Держстатом. Тому у цьому звіті представлена тільки агрегована інформація щодо випуску та ВВП усіх видобувних галузей разом. Згідно з офіційним календарем Держстату щодо оприлюднення інформації на 2021 рік, публікацію детальних даних щодо випуску і ВВП за 2020 рік буде здійснено Держстатом тільки 30 грудня 2021 року.

Видобувні галузі згенерували 222,37 млрд грн валової доданої вартості в 2019 році і, таким чином, здійснили прямий внесок у ВВП України у розмірі 5,59%. Попри те, що валова додана вартість видобувних галузей в грошовому вираженні продовжувала зростати і з 214,26 млрд грн в 2018 році збільшилась до 222,37 млрд грн в 2019 році, частка видобувних галузей у ВВП України зменшилась, у порівнянні з показником 6,01% у 2018 роком. Така динаміка пов’язана з тим, що економіка України в цілому зростала швидшими темпами, ніж видобувні галузі: ВВП України в 2019 році зріс на 11,63% порівняно з попереднім роком, а валова додана вартість видобувних галузей – лише на 3,78%.

Вартість виробленої продукції видобувних галузей (вартість випуску) у 2018 році становила 490,11 млрд грн. Їх прямий внесок у випуск продукції і послуг в Україні склав 5,51%, з яких 1,84% випуску в економіці країни було згенеровано галуззю видобування сирої нафти та природного газу, 1,28% - галуззю видобування кам’яного та бурого вугілля. У зв’язку з тим, що загальнодоступна статистична інформацію Держстату не дозволяє дезагрегувати дані про випуск кожної окремо галузі видобування руд металів, глин, піску і каміння будівельного, то можливим є тільки оцінка їх сукупного внеску у випуск в Україні, що склав 2,39%

Видобувні галузі у 2018 році згенерували 214,26 млрд грн валової доданої вартості, що склало 6,02% від номінального ВВП України. Найбільший внесок у ВВП створила галузь видобування сирої нафти та природного газу (2,79%). Показник валової доданої вартості характеризує вартість кінцевої продукції галузі без урахування проміжного споживання, а значить показує наскільки галузь ефективна з точки зору генерування чистої додаткової вартості в економіці. Частка галузі видобування сирої нафти та природного газу у ВВП України у півтори рази вища, ніж її частка у випуску. Таким чином, серед інших видобувних галузей, нафтогазова галузь є найбільш ефективною.

У зв’язку з відсутністю публічних даних Держстату стосовно зовнішньої торгівлі України товарами видобувних галузей в 2022 році, в цьому звіті Незалежним адміністратором були використані дані, надані Державною митною службою у відповідь на запит. Тому, деякі категорії видобувних галузей можуть відрізнятися від тих, що описані в подібних розділах у попередніх Звітах ІПВГ. Таким чином, динаміка змін показників у цьому розділі не наводиться.

Загальна вартість експорту продукції видобувних галузей, відповідно до даних ДМС, у 2022 році становила 3 473,57 млн дол. США, що складає 7,86% сукупної вартості експорту товарів і послуг України. Найбільші обсяги експорту (2 912,97 млн дол. США) припадали на галузь руд і концентратів залізних, вартість експорту яких становить 6,59% загальної вартості експортованих товарів і послуг України. Значна частка вартості експорту також припадає на вугілля кам’яне й антрацит (0,49%), руди титану (0,29%). Натомість експорту руд і концентратів марганцевих в 2022 році не спостерігалося.

Інформація за деякими категорії УКТЗЕД у цьому розділі може охоплювати ширші категорії галузей, ніж ті що передбачаються контекстною частиною Звіту ІПВГ за 2022 рік. Це пояснюється підходом ДМС до збору й обліку даних.

Вартість експорту видобувних галузей в 2020 році становила 2 993,56 млн дол. США, що на 33,96% більше, ніж в минулому році.

В 2020 році частка експорту видобувних галузей у вартості загального експорту України збільшилась до 5,96% порівняно з 3,42% в 2019 році. Це зумовлено насамперед зростанням вартості експортованого обсягу неагломерованих руд заліза на 43,28% порівняно з 2019 роком. В 2020 році внесок неагломерованих руд заліза в обсяг експорту України склав 5,17%, що перевищує внесок інших видобувних галузей разом взятих.

Внесок видобувних галузей в експорт товарів і послуг з України зріс до 3,42% у 2019 році з 2,93% в 2018 році. Зокрема, суттєво збільшився експорт (в грошовому вираженні) руд заліза неагломерованих: з 1 257,96 млн дол. США в 2018 році до 1 774,26 млн дол. США в 2019 році. Експорт руд заліза згенерував 2,77% вартості всього експорту товарів і послуг з України в 2019 році. Інші галузі здійснили порівняно менший внесок в експорт: видобування глин вогнетривких – 0,34%, руд титану – 0,24%, виробництво гальки, гравію, щебню – 0,06% та інші. Експорт природного газу з України не здійснювався у 2019 році.

Внесок видобувних галузей в експорт у 2018 році склав 2,93% від загального експорту товарів і послуг з України. Видобувні галузі, вказані на діаграмі нижче, разом експортували продукції вартістю 1 679,85 млн дол. США. З них, експорт руд заліза (неагломерованих) знаходиться на першому місці за обсягом експорту: було експортовано руд заліза вартістю 1 257,96 млн дол. США, що становило 2,20% від загального експорту товарів і послуг з України. Внесок всіх інших видобувних галузей в експорт був порівняно незначним.

Експорт природного газу та сирої нафти у 2018 році не здійснювався.

Згідно з даними органів державної влади, у 2022 році, частка внеску підзвітних видобувних галузей у надходженнях Зведеного бюджету України та сукупному обсязі єдиного соціального внеску склала 11%, що становить 188 422 642,59 тис. грн Найбільший внесок серед видобувних галузей, а саме 7,98%, було закумульовано галуззю «Видобування нафти та природного газу». Порівняно з 2021 роком, спостерігався негативний приріст обсягу податкових та неподаткових платежів на 13,03%, переважно внаслідок зниження частки надходжень від галузі «Видобування руд заліза» на 30 126 702,37 тис. грн (-61,82%).

Згідно з даними державних органів (ДПС, ДМС, Мінекономіки, Держгеонадра), загальний обсяг платежів підзвітних видобувних галузей на користь держави в 2020 році склав 186 658 453,51 тис. грн, що на 12,89% більше, ніж в 2019 році. Суттєва частка платежів на користь держави від підзвітних видобувних галузей, а саме 80,01%, припадала на галузь видобування нафти й природного газу.

В 2020 році, частка платежів підзвітних видобувних галузей у всіх податкових і неподаткових надходженнях Зведеного бюджету України та сукупного обсягу надходжень ЄСВ склали 11,21%. З них, частка галузі видобування нафти та природного газу становила 8,97%.

В 2019 році обсяг надходжень на користь держави від компаній підзвітних видобувних галузей згідно з даними державних органів (ДПС, ДМС, Мінекономіки, Держгеонадра), становив 165 350 870,54 тис. грн. Найбільший внесок в платежі на користь держави серед видобувних галузей припадає на галузь добування нафти та природного газу – 131 378 111,59 тис. грн. Загалом частка платежів підзвітних видобувних галузей в податкових і неподаткових надходженнях Зведеного бюджету України і сукупному обсязі надходжень ЄСВ становила 10,62%

В 2018 році обсяг надходжень на користь держави від компаній підзвітних видобувних галузей згідно з даними державних органів (ДПС, ДМС, Мінекономіки, Держгеонадра), становив 187 938 735,57 тис. грн. Найбільший внесок в платежі на користь держави серед видобувних галузей припадає на галузь добування нафти та природного газу – 151 109 249,38 тис. грн. Питома вага платежів підзвітних видобувних галузей в податкових і неподаткових надходженнях Зведеного бюджету України і сукупному обсязі надходжень ЄСВ становила 13,36%

У 2022 році, згідно з даними Державної служби статистики, було зафіксовано спад сукупного обсягу капітальних інвестицій в Україні на 39,21%. Відповідно, порівняно з минулим звітнім періодом, спостерігалось зменшення обсягу капітальних інвестицій по всім видобувним галузям. Зокрема, в галузь добувної промисловості і розроблення кар’єрів було залучено капітальних інвестицій в обсязі 25 396,42 млн грн (6,20% всіх галузей України), що на 58,6% менше порівняно з 2021 роком. У 2021 році показник становив 61 307,91 млн грн.

За підсумками звітного періоду, найбільші обсяги капітальних інвестицій припадали на три галузі видобування: 39,28% - на галузь «Добування залізних руд», 27,49% - на «Добування кам`яного та бурого вугілля» та 23,63% – на «Добування сирої нафти та природного газу».

У 2022 році галузь «Добувна промисловість та розроблення кар’єрів» залишається провідною галуззю промисловості за обсягами направлених капітальних інвестицій. В 2022 році на дану галузь припадало 20,14% усіх капітальних інвестицій галузей промисловості в Україні. У розрізі регіонів України найбільша частка капітальних інвестицій видобувних галузей зафіксована у Дніпропетровській області – 31,64%, у м. Київ – 23,01%, та Полтавській області – 22,80%. Загалом, капітальні інвестиції у видобувні галузі з-поміж інших видів промисловості в 2022 році переважали в Донецькій та Полтавській областях, і становили 89,8% та 70,6% відповідно.

В 2020 році обсяг капітальних інвестицій видобувних галузей становив 44 755,57 млн грн або 10,66% загального обсягу капітальних інвестицій України. Серед них 42,96% припадало на галузь видобування залізних руд, 33,87% - на галузь видобування природного газу, 14,33% - на галузь видобування кам’яного та бурого вугілля.

Значні обсяги капітальних інвестицій в 2020 році було залучено в таких регіонах: м. Київ - 35,92% від сукупних інвестицій видобувних галузей або 16 075,63 млн. грн, Дніпропетровська область - 32,53% або 14 558,36 млн. грн, Полтавська область - 15,79 % або 7 066,61 млн. грн. Порівняно з попереднім роком, зменшилась частка м. Київ (у 2019 році – 48,22%), проте частка Дніпропетровської й Полтавської областей збільшилась (у 2019 році – 27,75% та 11,47% відповідно). Варто зазначити, що капітальні інвестиції видобувних галузей становили 71,79% усіх капітальних інвестиції в Полтавській області та 51,11% - Дніпропетровській.

Капітальні інвестиції у видобувних галузях склали 10,98% всіх капітальних інвестицій в Україні у 2019 році (у 2018 році – 9,33%). Найбільший обсяг капітальних інвестицій було залучено в галузі добування природного газу, добування руд заліза і добування кам’яного та бурого вугілля: внесок цих галузей в капітальні інвестиції в Україні становив 5,18%, 3,45% і 1,34% відповідно.

Традиційно, найбільша частка капітальних інвестицій у видобувних галузях припала на м. Київ – 48,22% від всіх капітальних інвестицій в видобувних галузях, і на Дніпропетровську область – 27,75%. В Полтавській області у 2019 році було залучено капітальних інвестицій значно більше, ніж у 2018 році, відповідно на неї припало 11,47% всього обсягу капітальних інвестицій у видобувних галузях в 2019 році, а, в порівнянні, в минулому році – 7,96%. Частка Донецької області в 2019 році склала 7,56%.

Видобувні галузі у 2018 році залучили 53 984,58 млн грн капітальних інвестицій, що склало 9,33% від сукупних капітальних інвестицій всіх галузей економіки України. З них, найбільший внесок в залучення інвестицій на капітальні проекти зробили галузь добування природного газу (4,38%) і галузь видобування руд заліза (2,54%).

З загального обсягу капітальних інвестицій в усіх видобувних галузях, майже половину, а саме 48,85%, було залучено в м. Києві, 27,30% - в Дніпропетровській області, 9,17% - в Донецькій області, 7,96% - в Полтавській області, решта в інших регіонах України.

У попередніх Звітах ІПВГ були наведені дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників (в т. ч. у розподілі за статтю) у видобувних галузях, отримані від Держстату у відповідь на запит Незалежного адміністратора. Отримання зазначених даних за 2022 рік виявилося неможливим згідно із Законом України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни», так як фізичні особи, фізичні особи-підприємці, юридичні особи під час воєнного стану мають право не подавати статистичну звітність. Це унеможливило формування органами державної статистики об’єктивної статистичної інформації.

Таким чином, органи державної статистики призупинили оприлюднення статистичної інформації, у тому числі й щодо середньооблікової кількості штатних працівників усього та за статтю, у період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його завершення. У зв’язку з вище наведеною інформацією порівняння даних наведених в цьому розділі з даними попередніх Звітів ІПВГ є недоцільним.

Відповідно до фактично поданих підприємствами звітів та проведених дооцінок показників Держстату, кількість зайнятих працівників у суб’єктів господарювання добувної промисловості і розроблення кар’єрів становила 169 тис. осіб, що складає 2,23% даного показника загалом по Україні. Натомість в галузі добування металевих руд працювали 55 тис. осіб, серед яких 38 тис. осіб припадало на галузь добування залізних руд. У суб’єктах господарювання галузі добування сирої нафти та природного газу працювало 39 тис. осіб, що становить 0,51% працівників суб’єктів господарювання України.

У галузі добування каменю, піску та глини працювало 20 тис. осіб (0,26% працівників України), а до економічної діяльності надання допоміжних послуг у сфері добувної промисловості та розроблення кар’єрів були залучені близько 6 тис. працівників (0,09%).

У 2020 році середньооблікова кількість штатних працівників видобувних галузей зменшилась на 4,90% порівняно з попереднім роком і склала 186,4 тис. осіб. Загалом у видобувних галузях було зайнято 2,54% від середньооблікової кількості штатних працівників України у 2020 році. З них, 0,92% (67,4 тис. осіб) – у галузі добування кам`яного та бурого вугілля, 0,82% (59,9 тис. осіб) – у галузі металевих руд.

Як і в попередніх роках, більшість працівників всіх видобувних галузей, а саме 74,68%, становили працівники чоловічої статі. Натомість, частка жінок складала 25,32%. Схожа тенденція спостерігалася за всіма видобувними галузями.

Протягом 2016-2019 років середньооблікова кількість штатних працівників у видобувних галузях зменшувалась щорічно в середньому на 5,63% і в 2019 склала 196 тис. осіб. Прямий внесок видобувних галузей у загальну середньооблікову кількість штатних працівників в Україні склала 2,63% в 2019 році. Серед усіх видів економічної діяльності, що відносяться до видобувної промисловості, найбільша кількість штатних працівників було зайнята в галузі видобування кам’яного та бурого вугілля - 72 тис. осіб або 0,97% від загальної кількості штатних працівників в Україні. На другому місці знаходилась галузь видобування металевих руд - 65 тис. осіб або 0,88% від загального показника в Україні

У 2018 році середньооблікова кількість штатних працівників у видобувних галузях склала 202 тис. осіб, що становило 10,91% від всіх штатних працівників в загальному в промисловості і 2,64% від всіх штатних працівників в Україні. Більше половини всіх працівників видобувних галузей зайняті на підприємствах в Дніпропетровській (34,54%) і Донецькій областях